Основними історичними джерелами, за якими відомий період «Темних віків», є поеми грецького письменника Гомера «Іліада» і «Одіссея». З цими творами пов'язані вельми поширені в античності міфологічні сюжети, зокрема, історія Троянської війни, яка відбулася у 12 ст. до н. е. і тривала впродовж десяти років.

Колись боги святкували весілля майбутніх батьків героя Ахілла. На цей бенкет не була запрошена богиня розбрату Ірида, і вона, образившись і вирішивши помститися богам, несподівано з'явилася і кинула посеред бенкету яблуко, на якому було написано: «Найгарнішій». Знаходилися на бенкеті богині: Гера, дружина Зевса, Афіна Паллада, дочка Громовержця, і Афродіта, богиня краси і любові, - засперечалися, і суперечка ніяк не вирішувалася. Тоді за наказом Зевса вони вирушили до Трої, яка перебувала на північному заході Малої Азії, і зустріли сина троянського царя Пріама - Паріса, який повинен був їх розсудити. Кожна пропонувала Парісу щось своє: Гера - владу над Азією, Афіна - військову славу і перемоги, а Афродіта обіцяла любов найкращої із жінок, яка жила в місті Спарта, в Ахейській Греції. Ця жінка, Єлена, була дочкою Зевса і дружиною спартанського царя Менелая. Афродіта допомогла Парісу дістатися до Греції, де, скориставшись гостинністю Менелая, Паріс віроломно викрав прекрасну Єлену і втік назад до Трої. Менелай, дізнавшись про те, що трапилося і запалившись гнівом, вирішив помститися. Він зібрав військо, вирушив до Іліону (друга назва Трої) і обложив його.
«Іліада» починається з десятого року облоги, зі сварки двох вождів греків: Ахілла і Агамемнона, брата Менелая. Сперечалися вони з-за іншої взятої в полон троянської красуні, в результаті чого Ахілл разом зі своїм другом Патроклом відмовився брати участь у бойових діях ахейців. Греки стали терпіти поразки від троянців, яких очолював брат Паріса - Гектор. Під час однієї з битв він зі своїми воїнами майже пробився до грецьких кораблів, коли Патрокл, не витримавши, кинувся в битву, в якій і був убитий Гектором. Частина поеми присвячена бою над тілом Патрокла. Ахілл, палаючи жагою помсти за друга, мириться з Агамемноном і знову вступає в ряди ахейців. Поема завершується поєдинком Ахілла і Гектора, який гине. Пріам відправляється до табору ахейців і благає повернути тіло сина за викуп. Остання сцена в «Іліаді» - поховання Гектора троянцями.
Пізня антична традиція донесла до нас продовження описаних подій, пов'язаних з легендарним дерев'яним конем, придуманим хитромудрим греком Одіссеєм. Він залишив цю величезну споруду на березі Трої, тоді як основна частина ахейців відпливла до прилеглих островів. Всередині коня знаходився загін, очолюваний самим Одіссеєм. Грецький шпигун, що залишився на березі оголосив троянцям, що кінь повинен принести їм щастя. Жителі Іліона, незважаючи на грізні застереження пророчиці Кассандри, що завжди говорила істину, в яку ніхто не вірив, розібрали стіну міста і припаяли в нього ахейський подарунок. Вночі греки вибралися з коня і, подавши сигнал непомітно повернувшимся кораблям, відкрили товаришам ворота. Місто було спалено, а його жителі перебиті.