Соціально-економічний розвиток Німеччини в XVIII ст. - Історія Німеччини - Всесвітня історія - Все для історика
Все для історика
Неділя, 04.12.2016, 00:50
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Всесвітня історіяРеєстраціяВхід
Меню сайту
Категорії розділу
Історія Росії [4]
Історія Німеччини [7]
Історія Франції [8]
Історія Англії [11]
Історія країн Скандинавського пів-ва [1]
Історія Іспанії [4]
Історія країн Латинської Америки [5]
Історія Китаю [5]
Історія країн Азії та Африки [18]
Різне [15]
Історія країн Північної Америки [4]
Історія Стародавньої Греції та Риму [7]
Історія Японії [5]
Історія Південних та Західних слов'ян [11]
Загадки цивілізацій [3]
Нумізматика [2]
Міфологія [0]
Монархи світу [1]
Статистика
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
Онлайн всього: 6
Гостей: 6
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » Файли » Історія Німеччини

Соціально-економічний розвиток Німеччини в XVIII ст.
17.06.2010, 19:39
    Мекленбург, Бранденбург, Померанія, Східна Пруссія, Сілезія залишалися у XVIII ст. головними районами поширення пізнього німецького кріпосного права, найбільш яскраво характеризує панування феодальної реакції. Кріпосницька експлуатація прийняла тут особливо жорстокий характер, хоча в правовому і економічному становищі селянства спостерігалася велика різноманітність. Поряд із звичайною двох-триденною панщиною зустрічалася і шестиденна, при якій селяни змушені були обробляти свої надільні ділянки по ночах. Незважаючи на існуючі заборони торгівлі кріпаками, бували випадки, коли селян продавали без землі, віддавали в служіння стороннім особам; поміщик міг піддати їх будь-якому тілесному покаранню; він видавав дозвіл на вступ у шлюб, надходження селянських дітей до кого-небудь в служіння, в навчання майстерності і т. д. У королівстві Пруссії, в Мекленбурзі та інших князівствах видавалися спеціальні урядові постанови про селян-втікачів, які загрожували винним тяжкими тілесними покараннями і навіть смертю. Нерідко уряд посилав на допомогу поміщикам військові загони для наведення в їх маєтках «порядку». 
    Зганяння селян із землі приймає все більш широких розмірів з другої половини XVIII ст., будучи однією з специфічних форм розвитку прусських аграрних відносин. Зовні він нагадував англійське обгородження, але мав зовсім інші соціальні наслідки. В Англії в результаті обгородження створювалися передумови для розвитку капіталістичного способу виробництва, капіталістичного фермерства, заснованого на експлуатації вільних найманих робітників. У Пруссії ж зганяння селян вело лише до подальшого розширення панської оранки за рахунок селянських наділів і до зміцнення товарного господарства поміщиків, заснованого на панщині, працю селян-кріпаків. Дещо пізніше цей кріпосний маєток поступово перероджується на юнкерське помістя капіталістичного типу. 
У західних і південно-західних землях Німеччини спостерігалися дещо інші аграрні відносини. Тут і у XVIII ст. продовжував існувати сеньоріальний режим, приблизно в тій формі, яку він мав у сусідній Франції в пізнє середньовіччя. Селянин обробляв землю, верховним власником якої був сеньйор, який отримував з селянина чинш і інші, частиною натуральні, переважно ж грошові, оброки. Землевласник на заході Німеччини, як правило, не вів власного господарства. Феодальна експлуатація шляхом стягнення грошового оброку не була такою грубою, як панщина. Тим не менше і вона була важким тягарем для селян. Безпосередній виробник і тут не міг розпорядитися повністю своєю землею і, подібно середньовічному кріпакові повинен був отримати дозвіл сеньйора на її відчуження.
    Якщо Східна Німеччина була класичним зразком кріпосницького панщинного господарства, а для Західної та Південно-Західної Німеччини було характерне переважання сеньоріально-чиншової системи, то в Південній Німеччині (Баварія і сусідні з нею землі) панували перехідні форми аграрних відносин. Досить поширена і тут експлуатація кріпосних селян поміщиками поєднувалася зазвичай з збереженням великої кількості селян, які не знали панщини і тримали землю за чиншовим правом. 
    Промисловий розвиток Німеччини XVIII ст. відбувалося уповільненими темпами порівняно з Англією, Голландією, Францією і навіть зі Швецією. Старі ремісничі центри Південної Німеччини - Аугсбург, Нюрнберг, Ульм, Інгольштадт, Мюнхен і ін, занепали ще в XVII ст. Суконна промисловість, якою вони колись славилися, у XVIII ст. зовсім впала. Нюрнберг втратив колишнє значення великого центру збройної промисловості. Разом з тим у деяких частинах Німеччини можна відзначити і ознаки промислового прогресу. Так, наприклад, в прирейнській Німеччині суконна і металургійна промисловість дещо пожвавилася до початку XVIII ст., хоча розвиток цих галузей гальмувався сильною конкуренцією Голландії, Англії та Франції. Капіталістичні форми промисловості поширюються з кінця XVII ст., крім прирейнських областей, також в Бранденбурзі та Саксонії. У вовняній промисловості Берліна, у шовковій промисловості Крефельда виникають навіть великі централізовані мануфактури з кількістю робітників від 2 до 4 тис.; але лише до кінця XVIII ст. кількість підприємств цього типу, переважно в текстильному виробництві, зросла настільки, щоб визначати загальний характер промисловості. У більшості ж районів Німеччини пануючою формою промисловості протягом всього цього сторіччя залишалося цехове ремесло. 
    Фінансова політика німецьких князів носила дріб'язковий і в той же час відверто грабіжницький характер. Щоб вичавити з населення якомога більше грошей, князі продовжували і в XVIII ст. практикувати політику меркантилізму, які набирали на їх володіннях потворних форм. Вони видавали укази про заборону підданим купувати «іноземні» товари, під якими розуміли вироби, які надходили з сусідніх німецьких держав, або ж за прикладом великих західноєвропейських держав вводили князівські монополії і всякого роду акцизи. Один князь забороняв своїм підданим вживання кави і конфіскував у зв'язку з цим кавові млини; другий оголошував своєю винятковою монополією торгівлю сіллю, пивом, дровами, колісною маззю; третій звільняв своїх підданих від військової служби за величезний, руйнівний викуп.

Категорія: Історія Німеччини | Додав: Ekzor
Переглядів: 2194 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 3.5/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук по сайту
Адміністрація
Mail Ekzor@inbox.ru
Опитування
Як ви відсвяткували Новий Рік?
Всего ответов: 1042
Друзі
Козацькі літописи та історія
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz