Наслідки Першої світової війни для економіки Німеччини - Історія Німеччини - Всесвітня історія - Все для історика
Все для історика
Неділя, 11.12.2016, 03:15
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Всесвітня історіяРеєстраціяВхід
Меню сайту
Категорії розділу
Історія Росії [4]
Історія Німеччини [7]
Історія Франції [8]
Історія Англії [11]
Історія країн Скандинавського пів-ва [1]
Історія Іспанії [4]
Історія країн Латинської Америки [5]
Історія Китаю [5]
Історія країн Азії та Африки [18]
Різне [15]
Історія країн Північної Америки [4]
Історія Стародавньої Греції та Риму [7]
Історія Японії [5]
Історія Південних та Західних слов'ян [11]
Загадки цивілізацій [3]
Нумізматика [2]
Міфологія [0]
Монархи світу [1]
Статистика
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » Файли » Історія Німеччини

Наслідки Першої світової війни для економіки Німеччини
06.10.2010, 22:11
    Перша Світова війна закінчилася поразкою Німеччини. Вона завдала Німеччині величезні матеріальні втрати. Державний борг у результаті війни збільшився в 32 рази з 5 до 160 млрд. марок. Для зміцнення позицій монополій проводилася політика примусового картелювання і синдикування. Картелі і синдикати - це найпростіші види монополій. Примусове синдикування в Німеччині торкнулося цементних, алюмінієвих заводів, тютюнових та взуттєвих фабрик. Таким шляхом в 1915 р. був відновлений Рейнсько-Вестфальский вугільний синдикат. У Німеччині також були розроблені програми з реанімації економіки та були встановлені постійні ціни. 
    Вступ Англії у війну сприяв реальній блокаді Німеччини і посилив позиції Англії, Франції та Росії. Багато країн, які залежали від Англії, стали оголошувати війну Німеччині. А це в свою чергу призвело до конфіскації німецьких капіталів. Німецький уряд переоцінив свій економічний і військовий потенціал. Досить скоро в Німеччині вичерпані всі запаси сировини, а повторні мобілізації вичерпали резерв робочої сили. У зв'язку з цим обсяг виробництва різко скоротився. Залізничний транспорт був завантажений військовими перевезеннями. Промислове обладнання не оновлювалося, що призводило до зниження продуктивної праці. Спостерігалося зниження і сільськогосподарського виробництва. До кінця війни валові збори пшениці зменшилися на 45%, жита на 35%, картоплі на 45%, а збори вівса зменшилися в 2 рази. У 1914 р. життєвий рівень робочих знизився на 20%. У 1916 р. вартість продуктів харчування подвоїлася. У промисловості збільшилося число робочих жінок на 770 тис. чоловік, а до кінця війни чисельність робітників жінок у промисловості склала 30% від загальної чисельності робітників. У 1918 р. був повалений кайзер і Німеччина стає буржуазною республікою. У 1919 р. був підписаний Версальський мирний договір. Економічні втрати для Німеччини з цим договором були великими. Колоніальні володіння Німеччини переходили до Англії, Франції, Бельгії. Німеччина втратила 13% населення. Вона також віддала Франції Ельзас і Лотарингію і віддала на 15 років Саарський вугільний басейн. Німеччина втратила 75% видобутку руди, 43,8% виплавки чавуну, 35% виробництва сталі, 29% видобутку вугілля, 50% виплавки цинку і свинцю. Національне багатство Німеччини скоротилося на 49, 7%. До того ж Німеччина повинна була виплатити країнам переможницям контрибуцію. Протягом 2 років вона повинна була виплатити 20 млрд. марок як аванс. Допускалися платежі товарами. Було конфісковано 5 тис. паровозів, 150 тис. вагонів, велика кількість сільськогосподарських машин, 40 тис. молочних корів. 
    Вона також повинна була постачати будівельні матеріали, хімікати і молочну худобу. Ці поставки передбачалися для Бельгії, Франції та Італії. Версальський мирний договір не забував і комерційних інтересів Антанти. Для неї гарантувалися торгові пільги, на пільгових умовах могли відбуватися і капіталовкладення в німецьку економіку. Договір передбачав і роззброєння Німеччини. Велика частина морського флоту була потоплена. Військова авіація заборонена. Склад армії зменшився до 100 тис. чоловік. Фортеці залишилися тільки на східному кордоні. Аж до 1924 р. у Німеччині спостерігається економічний хаос, тому що внутрішній ринок скоротився, а зовнішні ринки втрачені, до того ж у країні зріє революційна ситуація. І в 1919 р. на території Баварії виникає Радянська республіка. Американський банкір Дауельс пропонує програму по відновленню німецької економіки, а так само військової промисловості. Його план передбачав скорочення платежів до 1 млрд. золотих марок. В останні 4 роки передбачалося збільшити платежі, але в марках і платити по 1 млрд. 750 млн. А з 1929 р. Німеччина зобов'язувалася платити до 2,5 млрд. марок. Платежі мали покриватися з доходу промисловості і доходу залізниць. До того ж Німеччина повинна була одержати іноземні капіталовкладення. Так за 1924 - 1929 рр. Німеччина отримала 30 млрд. марок закордонних кредитів, 70% від цієї суми падало на США. Сам уряд одержав позику 800 млн. марок, а довгострокові кредити склали 12 млрд. марок. За 1924 - 1929 рр. в економіці Німеччини сталися позитивні зрушення. Так в 1928 р. був перевершений довоєнний рівень. У 1927 р. експорт оцінювався в 10,9 млрд. марок, а в 1929 р. - 13,5 млрд. марок. 
    Довоєнний рівень був перевершений. Заробітна плата збільшилася на 50%, виробнича праця - на 40%. У цей період у Німеччині відбувається подальше зростання концентрації виробництва, так найбільші промислові монополії концентрують майже всю хімічну промисловість Німеччини. Сталевий трест Крупа контролює до 41% сталі в країні. Велика частина внесків і капіталів була зосереджена в руках чотирьох банків (Дойче банк, Дрезден банк, дисконтний банк). 
    Світова економічна криза 1929 - 1933 рр. не оминула і Німеччину. Починається масове закриття підприємств. Кількість безробітних більше 6 млн. У період кризи зростає революційний рух. У 1932 р. на виборах комуністи здобувають перемогу, отримавши 6 млн. голосів в умовах революційної ситуації та зростанні робітничого руху. Німецька буржуазія передає владу до рук фашистської партії. Гітлерівський уряд, прийшовши до влади, стає на шлях мілітаризації економіки. Розвиток країни відбувається під гаслом: «Гармати замість масла ». Військове виробництво Німеччини за 1933 - 1939 рр. зростає більш ніж у 22 рази, а прибуток монополій за цей період зросли в 2,5 рази. 
    Велику роль у забезпеченні німецьких монополій стратегічною сировиною грали англійські, французькі, американські монополії. Перехід країни на військові рейки викликає прискорене зростання важкої промисловості Німеччини. Однак легка промисловість відстає від темпів зростання важкої промисловості. Провідне місце в німецькій промисловості належило машинобудуванню, воно давало 25% промислової продукції. У сільському господарстві гітлерівський уряд спирався на куркулів і поміщиків, які були основними постачальниками товарної продукції. Також Гітлерівський уряд заборонив страйки, заборонив профспілки, робітничі організації. Робітники були об'єднані в нацистський трудовий фронт. 

Категорія: Історія Німеччини | Додав: Ekzor
Переглядів: 9062 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 3.8/9
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук по сайту
Адміністрація
Mail Ekzor@inbox.ru
Опитування
Як ви відсвяткували Новий Рік?
Всего ответов: 1049
Друзі
Козацькі літописи та історія
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz