Становище Індії після Другої Світової війни - Історія країн Азії та Африки - Всесвітня історія - Все для історика
Все для історика
Середа, 07.12.2016, 11:31
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Всесвітня історіяРеєстраціяВхід
Меню сайту
Категорії розділу
Історія Росії [4]
Історія Німеччини [7]
Історія Франції [8]
Історія Англії [11]
Історія країн Скандинавського пів-ва [1]
Історія Іспанії [4]
Історія країн Латинської Америки [5]
Історія Китаю [5]
Історія країн Азії та Африки [18]
Різне [15]
Історія країн Північної Америки [4]
Історія Стародавньої Греції та Риму [7]
Історія Японії [5]
Історія Південних та Західних слов'ян [11]
Загадки цивілізацій [3]
Нумізматика [2]
Міфологія [0]
Монархи світу [1]
Статистика
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
Онлайн всього: 18
Гостей: 18
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » Файли » Історія країн Азії та Африки

Становище Індії після Другої Світової війни
24.03.2011, 18:39
    Відразу після закінчення війни, крім гострих розбіжностей між релігійними громадами, Індія зіткнулася з низкою інших проблем. 

 - Перша пов'язана з офіцерами колишньої Індійської національної армії (ІНА). Сам Чандра Бос незадовго до закінчення війни загинув в авіакатастрофі, але сотні офіцерів опинилися в полоні і проти них у листопаді 1945 р. були розпочаті судові процеси. В Індії багато хто вважав їх патріотами, до них ставилися з співчуттям. На захист офіцерів ІНА пройшли масові виступи, так, у листопаді 1945 р. відбувся загальний страйк у Калькутті, потім подібні акції неодноразово повторювалися. 

 - Друга проблема пов'язана з використанням після війни індійських військ в Індонезії та у Французькому Індокитаї. З осені 1945 р. в Індії розгорнувся рух протесту проти використання індійських військ для придушення національного руху в інших країнах. Протестуючі вимагали повернення індійських військ на батьківщину та якнайшвидшої їх демобілізації. Пік руху припав на лютий 1946 р. У цей час оголосили страйк військові льотчики, вимагаючи демобілізації і протестуючи проти расової дискримінації індійців; в Бомбеї почався страйк військових моряків, які вимагали негайного виведення військ з Індонезії. Виступи моряків у Бомбеї були підтримані загальним страйком, оголошеним 22 лютого 1946 р. Тільки Валлабхаі Пателю вдалося вмовити страйкуючих повернутися до роботи - конфлікт був вирішений. 

 - Третя проблема - селянський рух, що почався в князівствах у самому кінці війни. Найбільш масовими були виступи в самому великому князівстві - Хайдарабад (у Телінгані), де селяни виступили проти того, щоб у орендарів відбирали землю. У 1946 р. цей рух було підтримано і в колонії, особливо в Центральних провінціях. Хвилювання проходили і в іншому князівстві - Кашмірі. Там протести були спрямовані проти деспотії князя, сатьяграха брала навіть форму відмови від сплати податків. Лідери ІНК і особисто М. К. Ганді неодноразово втручалися у справи Кашміру, вимагаючи від князя звільнити заарештованих активістів Національної конференції - організації, яка користувалася великим авторитетом в Кашмірі. 

 - Четверта проблема пов'язана з вибухом в Індії після закінчення війни продовольчої кризи, що переросла у справжній голод (за деякими даними, ним була охоплена третина населення). 

    Таким чином, Індію роздирали глибокі суперечності, багато з яких погрожували стати некерованими в найближчому майбутньому, що, безумовно, посилювало прагнення Англії як можна швидше покинути цей регіон.
Категорія: Історія країн Азії та Африки | Додав: Ekzor
Переглядів: 4339 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 3.1/13
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук по сайту
Адміністрація
Mail Ekzor@inbox.ru
Опитування
Як ви відсвяткували Новий Рік?
Всего ответов: 1047
Друзі
Козацькі літописи та історія
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz