Наука, культура татехніка Виходячи з інтересів революції, якобінці з притаманною їм владною енергієюі втручалися у вирішення питань народної освіти, науки, мистецтва. 1 серпня 1793 Конвент прийняв декрет про введення на територію Франції нової системи мір і ваг - метричної системи. Розроблена і підготовлена французькими вченими під керівництвом революційної влади, метрична система стала надбанням не тільки Франції, але отримала широке розповсюдження і за її межами.
Конвент скасував старий календар, заснований на християнському літочисленні, і ввів новий, революційний календар, за яким літочислення починалося з 22 вересня 1792 - з дня проголошення Французької республіки.
Революційний уряд, сприяючи розвитку науки, вимагав в той же час від вчених допомоги в організації військового виробництва й у вирішенні інших завдань, що стояли перед країною. Провідні вчені того часу - Бертолле, Монжа, Лагранж і багато інших - своєю активною участю в організації справ оборони внесли багато нового в металургійне виробництво, в хімічну науку і в інші галузі науки і техніки. Велике значення мали досліди Гітоном-Морве із застосування аеростатів у військових цілях. Конвент підтримав і практично здійснив винахід, запропонований Шаппом, - оптичний телеграф. Допис з Лілля в Париж передавався в 1794 р. за одну годину.
Революція змінила мистецтво і літературу у Франції; вона наблизила їх до народу. Народна творчість знайшла своє найбільш повне вираження у революційних бойових піснях - таких, як «Карманьйола» та багато інших, які виспівували на вулицях і площах.
Композитори Госсек, Керубіні створювали революційні гімни, великий художник Давид писав картини на патріотичні теми, театри ставили п'єси революційного змісту, написані Mapі-Жозефом Шеньє та іншими драматургами, що віддали своє перо служінню революції. Видатні художники і композитори брали активну участь в організації і оформленні народних революційних свят. Економіка Важливим завданням внутрішньої політики якобінської диктатури мало вирішення продовольчого питання. А оскільки воно було нерозривно пов’язане з аграрними перетвореннями, то якобінський Конвент одразу зайнявся питаннями про землю і селян.
3 червня 1793 р. був виданий декрет про продаж земель емігрантів. Продаж здійснювався на торгах, і землю отримував той, хто міг заплатити за неї більше грошей. Наступного місяця вийшов новий декрет про розподіл і роздачу селянам общинних земель, якщо третина членів селянської общини погодиться на цей розділ. Через декілька днів Конвент видав новий декрет про скасування всіх феодальних повинностей (за винятком повинностей, пов’язаних із землею). Отже, земля ставала формою капіталістичної власності, і її міг купити лише той, у кого були гроші. Водночас прогресивний декрет про виділення певної ділянки землі безземельним селянам не був впроваджений у життя. а будь-яка пропаганда щодо справедливого розподілу землі заборонялася і агітатори відправлялися на гільйотину.
Такими ж непослідовними були і заходи якобінського Конвенту щодо вирішення продовольчого питання. Продовжувалася спекуляція, і хліб продавався за завищеними цінами. Народ вимагав покарання спекулянтів і введення твердих цін на продовольчі товари (так званий максимум). Проте запроваджений у вересні 1793 р. максимум не змінив ситуації з продовольством у країні. Віднині ціни на продовольчі товари могли зростати лише на третину від цін 1790 р. Був введений і максимум заробітної плати. Загони республіканських військ відбирали у населення продукти харчування, відправляли спекулянтів на гільйотину. Однак ці заходи породжували лише хаос, дезорганізовували сільське господарство і заважали селянам проявляти ініціативу. За правління якобінців була створена сталеливарна промисловість, 33 заводи і багато майстерень з виготовлення зброї. Розширилося виробництво селітри, пороху, вичинених шкір, взуття: Конвент (уряд) вважав, що промисловість не повинна бути на бюджеті республіки і не проводив її націоналізацію. У сфері розподілу були встановлені максимум цін і заробітної плати, введена карткова система на продукти харчування. У сільському господарстві освоювалися нові землі, вирощувались нові культури : капуста, морква, картопля, ріпа, поширювалися агрономічні знання. Була запроваджена метрична система мір (метр, кілограм).
| 
Головна 
