15 - спустошливі набіги османів, переселення на Пн. та Зх. Угорщина
16 - Сербська деспотовина, османське панування, сербська атріархія 1557-1766, гайдуки
17 - погляди на Росію, поразка під віднем, 1690-переселення
Війна між Австрією і Портою завершилася підписанням у січні 1699 р.
мирного договору в Карловцях. Згідно з цим договором Порта залишала за
собою Банат і Південний Срем; північні райони Срему, Славонію та землі
на півдні Угорщини одержала Австрія. Вся Сербія, територію якої османи
знову захопили восени 1690 р., підпадала під зверхність султана. Більшість сербів, які брали участь у переселенні на чолі з патріархом
Арсенієм III, після перерозподілу володінь за Карловацьким договором
опинилися під Австрією. Вони остаточно зрозуміли, що про швидке
повернення до рідних країв можна тільки мріяти, отже треба
пристосовуватися до нових умов життя. Оскільки Відень був
заінтересований в сербських переселенцях, на яких мав намір спиратися в
майбутній боротьбі проти османів, сербські лідери під проводом патріарха
без особливих зусиль і ускладнень одержали від імператора Леопольда
документи про надання значних пільг і досить широких прав (першими
такими документами є імператорські "дипломи" від 11 серпня та, 1 грудня
1690 р.). Ситуацію, щоправда, ускладнював потужний опір угорської та
хорватської місцевої адміністрації, а також людності, яка традиційно
проживала на землях, виділених тепер сербам для поселення. Все це
заважало повноцінній реалізації ними набутих пільг і прав.
Белградський пашалик 1793
Головна 
