| Ekzor | Дата: Понеділок, 27.12.2010, 21:33 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Німецька окупація Польщі відрізнялася особливою жорстокістю. Гітлер включив частина Польщі до складу Третього рейху, а інші окуповані території перетворив в генерал-губернаторство. Всі промислове і сільськогосподарське виробництво Польщі було підпорядковане військовим потребам Німеччини. Польські вищі навчальні заклади були закриті, а інтелігенція піддавалася переслідуванням. Сотні тисяч людей були зайняті примусовою працею або поміщені в концентраційні табори. Особливою жорстокості зазнали польські євреї, яких спочатку зосередили в декількох великих гетто. Коли в 1942 ватажки рейху прийняли «остаточне рішення» єврейського питання, польські євреї були депортовані в табори смерті. Найбільшим і найбільш сумно відомим нацистським табором смерті в Польщі став табір поруч з містом Освенцім, де загинуло понад 4 млн. чоловік.
Польський народ надавав нацистським окупантам як громадянська непокора, так і воєнний опір. Польська Армія Крайова стала самим сильним рухом Опору в окупованій нацистами Європі. Коли в квітні 1943 почалася депортація варшавських євреїв у табори смерті, Варшавське гетто (350 тис. євреїв) повстало. Після місяця безнадійної боротьби без будь-якої допомоги ззовні повстання було придушене. Німці зруйнували гетто, а вціліле єврейське населення депортували до табору смерті Треблінка.
Польсько-радянський договір від 30 липня 1941. Після нападу Німеччини на Радянський Союз 22 червня 1941 польський еміграційний уряд під британським тиском уклало договір з Радянським Союзом. За цим договором відновлювалися дипломатичні відносини між Польщею та СРСР; радянсько-німецький пакт щодо поділу Польщі анулювався; всі військовополонені і депортовані поляки підлягали звільненню; Радянський Союз надавав свою територію для формування польської армії. Однак радянський уряд не виконав умови угоди. Воно відмовилося визнавати довоєнну польсько-радянський кордон і звільнила лише частина поляків, які перебували в радянських таборах.
26 квітня 1943 Радянський Союз розірвав дипломатичні відносини з польським урядом в еміграції, протестуючи проти звернення останнього до Міжнародного Червоного Хреста з проханням про проведення розслідування звірячого вбивства 10 тис. інтернованих у 1939 польських офіцерів у Катині. Надалі радянські влади сформували в Радянському Союзі ядро майбутнього польського комуністичного уряду і армії. У листопаді-грудні 1943 на конференції трьох держав у Тегерані (Іран) між радянським керівником І. В. Сталіним, американським президентом Ф. Рузвельтом і британським прем'єр-міністром У. Черчіллем була досягнута домовленість про те, що східний кордон Польщі повинна пройти по лінії Керзона (вона приблизно відповідала кордоні, проведеної відповідно до договору 1939 між німецьким і радянським урядами). У січні 1944 Червона Армія перетнула кордон Польщі, переслідуючи відступаючі німецькі війська, а 22 липня в Любліні за підтримки СРСР був створений Польський комітет національного визволення (ПКНВ). 1 серпня 1944 підпільні збройні сили Армії Крайової у Варшаві під керівництвом генерала Тадеуша Коморовського почали повстання проти німців. Червона Армія, яка перебувала в цей момент у передмістях Варшави на протилежному березі Вісли, призупинила свій наступ. Після 62 днів запеклих боїв повстання було придушене, а Варшава майже цілком зруйнована. 5 січня 1945 ПКНВ у Любліні був реорганізований в Тимчасовий уряд Республіки Польща.
На Ялтинській конференції (4-11 лютого 1945) Черчілль і Рузвельт офіційно визнали включення східної частини Польщі до складу СРСР, погодившись зі Сталіним, що Польща отримає компенсацію за рахунок німецьких територій на заході. Крім того, союзники по антигітлерівській коаліції домовилися, що до Люблінського уряд будуть включені некомуніст, а потім у Польщі будуть проведені вільні вибори. Станіслав Миколайчик, який пішов у відставку з поста прем'єр-міністра еміграційного уряду, і інші члени його кабінету увійшли до складу Люблінського уряду. 5 липня 1945, після перемоги над Німеччиною, воно було визнано Великобританією і США як Тимчасовий уряд національної єдності Польщі. Уряд в еміграції, яка в цей час очолював керівником Польської соціалістичної партії Томашем Арцишевський, було розпущено. У серпні 1945 на Потсдамській конференції було досягнуто угоду про те, що південна частина Східної Пруссії і території Німеччини на схід рік Одер і Нейсе передаються під польське управління. Радянський Союз надав Польщі також 15% з 10 млрд. дол репарацій, які повинна була заплатити переможена Німеччина.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
