Все для історика
Неділя, 05.05.2024, 22:57
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Криза і розпад Югославії 1980-1991 рр. - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Навчання » Історія Пд. та Зх. слов"ян » Криза і розпад Югославії 1980-1991 рр.
Криза і розпад Югославії 1980-1991 рр.
EkzorДата: Понеділок, 27.12.2010, 21:25 | Повідомлення # 1
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Репутація: 3
Статус: Offline
Національні питання в соціалістичній Югославії вважалися пережитком минулого. Однак однією з найбільш серйозних внутрішніх проблем стала напруженість у відносинах між різними етнічними групами. Північно-західні республіки - Словенія і Хорватія - процвітали, тоді як рівень життя південно-східних республік залишав бажати кращого. У країні наростало масове обурення - ознака того, що югослави зовсім не вважали себе єдиним народом, незважаючи на 60 років існування в межах однієї держави. Після смерті Тіто в 1980 році був обраний голова Президії СФРЮ, що представляв Боснію і Герцеговину, і з тих пір щорічно 15 травня глава держави обирався з числа кандидатів, висунутих черговий республікою чи краєм.
З 1988 р. в країні почав спостерігатися спад виробництва, погіршення життєвого рівня, високе безробіття (до 20%), а головне - інфляція. Уряд на чолі з Б. Микуличі пішов у відставку. Словенія почала заявляти про своє прагнення до повного суверенітету, а в Косово посилювалися націоналістичні настрої. У 1988 році Сербія знайшла активного лідера в особі Слободана Мілошевича-нового голови Союзу комуністів Сербії.
Дії Слободана Мілошевича з повернення Косово і Воєводини під сербський контроль виправдовувалися невдоволенням сербів. І все ж його рішення навряд чи були справедливими, адже 200 тис. сербів у Косово становили лише 10% населення краю. Хотів Мілошевич створити національно чисту Велику Сербію або ж намагався скористатися національними розбіжностями, щоб захопити владу в країні - питання спірне. Як би там не було, величезна кількість сербів його підтримала. У 1989 році економічна і політична ситуація в Югославії значно погіршилася. Новий прем'єр-міністр Анте Маркович намагався провести реформи, але економіка країни була обтяжена боргом у розмірі 21 млрд. доларів і інфляцією, що досягала 1000%. У вересні 1990 року Сербія прийняла нову конституцію, яка позбавила автономії Косово і Воєводиною це викликало хвилю протесту серед албанців. Стурбована Словенія уклала союз із Хорватією.
У 1990 році у відповідь на події в Центральній і Східній Європі Комуністична партія Югославії прийняла рішення ввести в країні багатопартійність. У виборах 1990 року соціалістична (колишня комуністична) партія Мілошевича набрала найбільшу кількість голосів у багатьох регіонах, але рішучої перемоги добилася лише у Сербії і Чорногорії.
В інших регіонах велися гарячі дебати. Жорсткі заходи, спрямовані на знищення албанського націоналізму, зустріли рішучу відсіч у Косово. У Хорватії сербська меншина (12% населення) провело референдум, на якому було вирішено добитися автономії; часті зіткнення з хорватами призвели до заколоту місцевих сербів. Найбільшим ударом для Югославської держави став референдум у грудні 1990 року, на якому була проголошена незалежність Словенії.
З усіх республік лише Сербія і Чорногорія прагнули тепер зберегти сильне, щодо централізовану державу; крім того, у них було значне перевагу-Югославська народна армія (ЮНА), здатна стати козирем під час майбутніх дебатів.
Югославська війна
У 1991 році СФРЮ розпалася. У травні хорвати проголосували за вихід з Югославії, 25 червня Словенія і Хорватія офіційно оголосили свою незалежність. У Словенії велися бої, але позиції федералів були недостатньо сильні, і незабаром війська ЮНА були виведені з території колишньої республіки.
Югославська армія виступила і проти повстанців у Хорватії; в розв'язаній війні тисячі людей були вбиті, сотні тисяч були змушені покинути свої будинки. Усі спроби європейської спільноти та ООН змусити сторони припинити вогонь в Хорватії виявилися марними. Захід спочатку неохоче спостерігав за розвалом Югославії, але незабаром став засуджувати «великосербські амбіції». Серби і чорногорці змирилися з неминучим розколом і проголосили про створення нової держави - Союзної Республіки Югославії.
У Македонії процес здобуття незалежності на відміну від інших республік не був пов'язаний з воєнним конфліктом. Вона залишила федерацію лише тоді, коли надії на існування єдиної держави остаточно зникли. У вересні 1991 року був проведений референдум, де 99% проголосувало за незалежність Македонії. У Боснії наприкінці лютого 1992 року був проведений референдум, де 92% проголосували за незалежність.


http://vkontakte.ru/id18182352
 
Форум » Навчання » Історія Пд. та Зх. слов"ян » Криза і розпад Югославії 1980-1991 рр.
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz