| Ekzor | Дата: Понеділок, 27.12.2010, 21:25 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| У 1946 р. Болгарія проголошена народною республікою. На виборах 27 жовтня у Велике народне зібрання, яке повинно було розробити нову конституцію, опозиція набрала ок. 30% голосів і отримала 99 з 465 місць. БРП (к) отримала 277 місць. Уряд, повністю знаходилося під її контролем, було сформовано Георгієм Димитровим, який у листопаді 1945 повернувся з СРСР.
У 1950 році з Болгарії депортовано 250 тис. турків, і в 1951-1952 близько 160 тисяч з них було переселено до Туреччини. Щоб посилити елементи болгарського націоналізму у цій кампанії і заручитися підтримкою Болгарської православної церкви, в 1953 їй було надано статус патріархату, якого вона позбулася в XIV столітті при захопленні країни турками-османами.
У лютому 1950 Червенко очолив БКП. Після смерті Сталіна в 1953 позиції Червенкова в Болгарії стали слабшати. Провісником змін стала його відставка з посади керівника БКП в березні 1954. Першим секретарем ЦК БКП став Тодор Живков, а в 1962 р. він став главою держави. Під час його правління компартія злилася з державою. Після падіння Хрущова в 1964 внутрішньопартійна політика Живкова зводилася до лавірування між «ревізіоністами», тобто проюгославскімі елементами, і «догматиками», тобто сталіністами і прокитайської елементами. Він намагався створити широку базу для своєї підтримки серед партійних кадрів і народу, закликаючи до поміркованості. Однак політика Живкова не була бездоганною. У зовнішній політиці Болгарія копіювала СРСР. Болгарія виступила проти демократичних реформ в Чехословаччині і в серпні 1968 разом з СРСР, Угорщиною, Польщею та НДР брала участь у введенні її територію військ Варшавського Договору.
Функцію парламенту і конституційних зборів у країні з червня 1990 року починається виконувати Велике народне зібрання. У квітні 1990 БКП була перейменована в Болгарську соціалістичну партію (БСП). У Великому народному зборах БСП отримала 211 з 400 місць, а Союз демократичних сил (СДС) - 144 місця.
Аж до середини XX ст. Болгарія вважалася «городом Європи»: головними статтями її експорту були тютюн, овочі, фрукти, рожеве масло, з виробництва якого вона і зараз займає перше місце в світі. Болгарія небагата мінеральним сировиною: тут ведеться видобуток лише бурого вугілля, залізних і марганцевих руд. Однак за повоєнні десятиліття була створена велика багатогалузева промисловість. У 70-80-х рр.. Болгарія лідирувала серед соціалістичних країн у галузі розробки комп'ютерів і програм для них. У 1995 р. в болгарській індустрії переважала продукція хімічної, нафтопереробної, харчової промисловості і машинобудування. Все більше значення набуває туризм: у 1996 р. країну відвідало 6800 тисяч іноземців. Величезною популярністю користується Чорноморське побережжя - знамениті курорти Золоті піски, Сонячний берег, а також гірські курорти Боровець і Пампброво.
1971 рік - рік прийняття нова конституція, яка узаконила економічне, політичне й ідеологічне повновладдя комуністів. На початку 1970-х років розгорнулася кампанія проти прав деяких національних меншин, зокрема болгаромовні мусульман (помаків), циган та турків. Ця кампанія отримала ідеологічну підтримку на десятому з'їзді БКП (1971) у вигляді тези про зростаючу соціальної однорідності на стадії «розвинутого соціалістичного суспільства». У 1973-1974 помаків змушували змінювати мусульманські прізвища на болгарські. Наступ на права етнічних турків призвело до поступового закриття турецьких шкіл і мечетей, а число видань на турецькою мовою систематично скорочувалася, а атеїстична пропаганда була спрямована в першу чергу проти ісламу. Ця кампанія досягла апогею в 1984-1985, коли всіх турків змусили прийняти слов'янсько-болгарські імена та прізвища.
Після цієї кампанії, супроводжувалася репресіями, комуністичний режим потрапив в смугу глибокої економічної, політичної і моральної кризи. Ситуація ускладнювалася міжнародною ізоляцією країни, а також зовнішнім боргом, який в 1990 досяг 10 млрд. дол. Реформи, розпочаті радянським лідером М. С. Горбачовим, не були підтримані Т. Живковим. Посилення регулюючої ролі держави в економіці та залучення до господарської діяльності приватного капіталу,
Чистка в армії (від прихильників "Звена"),
Приватний сектор належав державі,
Дискредитація опозиції з Петковим,
1947 - конституція, що закріпила соціальний устрій.
Монополія на зовнішню торгівлю.
Кооперація селян
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
