Все для історика
Четвер, 22.06.2017, 21:21
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до програм 10-11 класів - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Навчання » Державний екзамен з історії (Методика викладання історії) » ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до програм 10-11 класів (з історії України)
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до програм 10-11 класів
WARNINGДата: Неділя, 09.06.2013, 09:30 | Повідомлення # 1
Курінний отаман
Група: Користувачі
Повідомлень: 128
Репутація: 1
Статус: Offline
Пропонована програма з історії для 10-11 класів  складена, виходячи з цілей, вимог і змісту
навчання історії у школі, закладених у Державному стандарті освіти (освітня
галузь “Суспільствознавство”) та відповідно вимог до профільної школи.  Представлено курси історії України ХХ –
початку ХХІ століття, які складають хронологічно послідовну лінійну  систему історичної освіти.

           Зміст навчального історичного матеріалу побудований на домінуванні
синтезу культурологічного, цивілізаційного та соціоантропоцентричного підходів
у контексті  всесвітньої та європейської
історії, оскільки програма розрахована на учнів шкіл гуманітарного профілю.
Людина розглядається як суб’єкт і творець історичного процесу. Методологія
відбору змісту програмного матеріалу базується на системі таких
загальнолюдських і громадянських цінностей українського суспільства як
гуманізм, Батьківщина, самовизначення, права і свободи людини, держава,
громадянин, людина, сім’я тощо.

Процеси, події і
явища вітчизняної історії  висвітлюються
у контексті загальноєвропейської та світової історії. Такий підхід вчитель може
за даною програмою реалізувати шляхом синхроністичного вивчення та узгодження
матеріалу відповідних курсів вітчизняної і всесвітньої історії, виходячи із
можливостей міжкурсових зв’язків. При 
плануванні навчального процесу педагог може сам визначити оптимальну для
конкретної педагогічної ситуації послідовність розгляду окремих тем і сюжетів,
місце включення регіонального та локального матеріалу. Інколи доцільним є
поєднане вивчення тем з курсів вітчизняної і всесвітньої історії. Це
стосується, наприклад, історії міжнародних відносин і зовнішньої політики у ХХ
ст., історії Першої і Другої світових війн, окремих питань історії культури
тощо.

Зміст  курсів інтегрує соціальну, економічну,
політичну та духовну історію та висвітлює тісний взаємозв’язок всіх сфер
людського буття. В межах даного підходу особлива увага приділяється питанням
духовності, повсякденного життя, психології суспільства, взаємовідносинам,
взаємовпливу та діалогу культур різних народів. Це дозволяє разом з формуванням
конкретних знань та загальноісторичних уявлень учнів створювати умови для
розвитку їх моральних та  естетичних
цінностей.  Окрему увагу приділено
регіональній та місцевій історії (історії краю), що дає можливість виховувати
патріотичні та державницькі почуття та якості школярів, посилює інтерес до
історичної інформації. В темах “Історія рідного краю” передбачений насамперед
розгляд історичного матеріалу місцевості, де розташована школа: міста, селища,
села, району. Зміст відповідних тем передбачає як вивчення конкретних подій,
явищ, історичних постатей краю, так  і
порівняння їх з подіями і явищами, що відбувались на території країни в цілому.
Такі теми потребують широкого залучення учнів до самостійної пізнавальної
діяльності, зокрема з елементами досліджень.

                   Програмою передбачено поглиблене
вивчення більшості тем у порівнянні з рівнем програми за стандартом, посилено
проблемний характер викладу як основу формування гуманітарного світогляду учнів
відповідних профілів навчання.

З
психолого-дидактичної точки зору програму побудовано на поєднанні особистісно-орієнтованого,
діяльнісного та компетентнісного підходів до навчання.

З
психолого-дидактичної точки зору програму побудовано на поєднанні
особистісно-орієнтованого та розвивального підходів до навчання.

Це вимагає від учителя значної
психологізації навчально-виховного процесу, умінь розбудувати його з
урахуванням даних постійної діагностики рівня розвитку та навчальних досягнень
учнів, стимулювання, мотивування їх пізнавальної діяльності, забезпечення
високого рівня їх активності й самостійності.

Поєднані у клас учні створюють
неповторну комбінацію потреб, інтересів та пізнавальних можливостей, яка
виключає шаблонний підхід у навчанні. Один і той же зміст не може бути однаково
опрацьованим у різних класах, тому в побудові уроків, виборі структурних форм учитель
керується насамперед методичною доцільністю та конкретними умовами навчання.
Прикметами сучасного навчального заняття є відсутність стандартних ознак у його
структурі та методиці, розмивання меж між його елементами.

Сьогодні учні все частіше виявляють
свою компетентність не тільки під час опитування або при його закріпленні
засвоєного, а безпосередньо у процесі аналітичної роботи над новим матеріалом,
що вимагає широкого впровадження у шкільну практику різних моделей активного
навчання  від проблемного викладу
навчального матеріалу вчителем і розв’язання проблемних завдань до самостійної
пошуково-дослідницької роботи учнів. Критерієм оцінки навчальної діяльності
учнів є сьогодні не стільки обсяг матеріалу, що залишився в пам'яті, скільки
вміння його аналізувати, узагальнювати, активно використовувати в нестандартній
(позанавчальній) ситуації, вміння самостійно добувати знання, вести
пошуково-дослідницьку роботу. У зв'язку з цим зростає значення самостійної
роботи учнів як на уроках, так і в процесі виконання домашнього завдання.

Пропонована програма розрахована
саме на такі особливості навчання. Вона дає можливість учителю самостійно
варіювати матеріалом, творчо підходити до організації навчання учнів. Успішним
є те навчання, яке створює атмосферу зацікавленості, небайдужості до матеріалу,
що розглядається, спільного пошуку вирішення навчальної проблеми.

Основними компонентами програми
є:  зміст історичного навчального
матеріалу, перелік державних вимог до рівня
профільної підготовки учнів, на який учитель орієнтується під час
вивчення конкретних тем окремих курсів.

До кожної теми надано провідні
ідеї, що забезпечують загальну концепцію розуміння змісту теми, орієнтовний
узагальнений перелік інформаційних питань змісту, які обов’язково мають бути
відбиті у підручниках або інших посібниках, що повідомляють учням зміст
навчального історичного матеріалу. Вони засвоюються учнями у вигляді знань
історичних фактів і понять різного ступеню узагальненості і складності.

З компонентом програми «Провідні
ідеї теми» можна працювати, виділивши для цього окремий вступний урок або
використовувати ці ідеї як світоглядний орієнтир для  опрацювання навчального матеріалу теми.

Інформаційні питання не
розподілені за окремими уроками, що дозволяє учителю самому визначати назву
теми уроку, кількість, обсяг і перелік питань, що вивчатимуться на тому чи
іншому уроці в залежності від особливостей учнів класу та його індивідуального
підходу до викладання.

Пропоновані інформаційні питання
забезпечують поглиблене вивчення історичного матеріалу гуманітарного
соціокультурного спрямування, оскільки дана програма призначена для учнів
профільної школи, які навчаються за суспільно-гуманітарним 
і філологічним напрямами. Запропонований навчальний матеріал підлягає обов’язковому засвоєнню учнями на різних рівнях навчальних
досягнень у відповідності до індивідуального розвитку пізнавальних можливостей
того чи іншого учня. Повне опрацювання 
знань у певній системі, їх усвідомлення і застосування забезпечуються у
даній програмі не тільки запам’ятовуванням, а й опрацюванням їх за завданнями,
що передбачені  наступним компонентом
програми «Державні вимоги до рівня профільної підготовки учнів».

Державні вимоги до рівня
профільної підготовки учнів, представлені у програмі, сформульовані у відповідності
до діяльнісного і компетентнісного підходів. До кожної теми подано два переліки
умінь і навичок, яких мають набути учні підчас її вивчення. Першій перелік
складають основні історико-предметні (хронологічні, просторові, інформаційні,
мовленнєві, логічні та аксіологічні) уміння та навички  учнів різних класів у відповідності до їх
вікових та пізнавальних можливостей, які поступово ускладнюються та
поглиблюються. Другий перелік складають більш складні, комбіновані, інтегровані
уміння, навички та емоційно-ціннісні орієнтації і ставлення учнів, що в
сукупності складають їх предметну історичну компетентність. Без опанування
учнями першої групи умінь неможливо набуття ними відповідної компетентності.

Систематичне  та послідовне формування перелічених знань,
умінь, навичок, ціннісних орієнтацій забезпечує розвиток в учнів відповідних
предметних компетентностей з історії, й є основою для набуття учнями ключових
компетентностей.

Програму складено у відповідності
до наступного розподілу навчального часу.

 

 

Послідовність вивчення курсів історії України по класах

 



Клас


Курси


Кількість годин




10


Історія
України
 


35




11


Історія
України
 


52



 

  
      Навчальний матеріал кожного
курсу у програмі розподілений на теми, для кожної з яких визначені орієнтовні
часові межі. Кожну тему завершують уроки 
узагальнення і тематичного оцінювання, на які виділено окремі години. У
програмі передбачено вступні уроки до кожного курсу інтегрованого змісту, які
сприяють формуванню в учнів цілісних гуманітарних, соціокультурних та
історичних уявлень, встановленню наступності у вивченні вітчизняної історії,
кращій організації пізнавальної діяльності учнів. На таких уроках учні мають
познайомитись зі структурою та методичним апаратом відповідного підручника та
іншими видами джерел інформації з курсу (текстами, фрагментами історичної літератури,
письмовими та речовими історичними джерелами, інформацією Інтернету,
ілюстраціями, фондами та експонатами музеїв, історичними пам’ятками).

Наприкінці кожного курсу
передбачено  години резервного часу, які
вчитель  використовуватиме на власний
розсуд.

       Сучасні
підходи до оцінювання, пов’язані з потребами особистісно-орієнтованого
характеру навчання та реального розвитку учня потребують від учителя насамперед
чіткого формулювання завдань оцінювання. Такими завданнями вважаються:

-                    
показати учням, як вони досягли мети уроку;

-                    
визначити найкращих за результатами учнів;

-                    
стимулювати мотивацію учнів до навчання і отримання знань;

-                    
визначити рівень здібностей учнів;

-                    
визначити, чи є необхідність в додатковому 
навчанні або перенавчанні;

-                    
поставити оцінки (в балах).

        Методика перевірки знань, умінь та
навичок має відповідати меті та методиці викладання курсу. Якщо для перевірки
знань існують традиційні способи оцінювання, то перевірка умінь і навичок
вимагає набагато більше часу, а оцінити виховний ефект програми безпосередньо
на уроці взагалі навряд чи можливо. Цінності, особисте ставлення
проявлятимуться в реальному житті; завдання ж учителя – надати учням можливість
проявляти і захищати власну думку в будь-яких “навчальних ситуаціях” в класі та
поза школою.

Оцінювання результатів навчання
учнів історії за пропонованою програмою передбачає  оцінювання засвоєних ними знань і сформованих
умінь та навичок.

Оцінювання навчальних досягнень
учнів відбувається за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів
загальноосвітньої школи, затвердженими Міністерством освіти та науки України з
урахуванням вимог до рівня профільної підготовки, поданих в даній програмі.

Таке оцінювання можна провести,
пропонуючи учням на уроках тематичного оцінювання усні запитання, письмові
завдання, насамперед тестові.

 
Однак для перевірки таких елементів підготовки учнів з історії як
опрацювання (аналіз, застосування, оцінка) історичних джерел і документів,
порівняння, співставлення, обґрунтування власного ставлення учня, його позиції,
оцінки щодо історичної події, явища, діяча, тести виступають лише як частина
прийомів контролю. Для підсумкової атестації учнів потрібно використовувати
також такі форми контролю як розгорнуті усні та письмові відповіді, есе, твори,
дослідження, проекти тощо.

Досягнення передбачених даною
програмою  навчальних результатів можливо
тільки за умов поєднання активних та інтерактивних форм, методів і технологій
організації пізнавальної діяльності учнів на уроках. Побудова програми дозволяє
учителю звернути увагу на розвиток пізнавальних можливостей учнів, їх
особистісних рис та характеристик, основних компетентностей. Впровадження
програми має ґрунтуватися на новій педагогічній етиці, визначальною рисою якої
є взаєморозуміння, взаємоповага, творче співробітництво. Принципово важливою є
орієнтація на розвиток творчості, творчої активності, творчого мислення,
здібності до адекватної діяльності в нових умовах.

Програма складена таким чином,
щоб максимально спростити роботу вчителя під час підготовки до навчальних
занять. Застосовуючи формулювання провідних ідей теми та зміст вимог до
підготовки учнів вчитель має можливість чітко визначати очікувані результати
навчання і будувати модель уроку з орієнтацією на їх досягнення, що
дозволяє: 

- зробити процес навчання більш
мотивованим і цілеспрямованим;

- організувати контроль за
особистим просуванням школярів у навчанні;

- залучати допоміжні методичні та
дидактичні засоби для покращення результатів навчальної діяльності;

- активізувати пізнавальну
діяльність учнів;

- допомогти вчителеві у
здійсненні моніторингу власної діяльності.

Дана програма зорієнтована на
кінцевий результат навчання, що дозволяє адміністрації школи:

- створити
більш об'єктивну систему моніторингу як діяльності вчителя, так і просування
учнів у навчанні;

- впливати, виходячи із внутрішніх резервів через закладені
у програмі важелі, на покращення результатів навчальної діяльності учнів;

- консолідувати навчально-виховні
зусилля батьків, учнів, школи, конкретного вчителя у створенні оптимальних умов
для розкриття здібностей та інтелектуального зростання особистості учня.

 
Форум » Навчання » Державний екзамен з історії (Методика викладання історії) » ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до програм 10-11 класів (з історії України)
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz