Програма з всесвітньої історії 9-й клас (35 год) - Форум
Все для історика
Неділя, 11.12.2016, 08:59
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Програма з всесвітньої історії 9-й клас (35 год) - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Навчання » Державний екзамен з історії (Методика викладання історії) » Програма з всесвітньої історії 9-й клас (35 год)
Програма з всесвітньої історії 9-й клас (35 год)
WARNINGДата: Неділя, 09.06.2013, 09:24 | Повідомлення # 1
Курінний отаман
Група: Користувачі
Повідомлень: 128
Репутація: 1
Статус: Offline


Дата
проведення
уроку


К-ть годин


Зміст навчального матеріалу


Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів




 


1


ВСТУП
Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника.
Додаткова навчальна література та електронні ресурси.
Світ
наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.
Періодизація Нової історії. Загальна характеристика змін у
господарюванні, політичному житті, утвердження парламентаризму, розвитку
духовної сфери суспільства.


Учень/учениця:   
характеризує
основні особливості розвитку
світової цивілізації наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.;
аналізує
роль технічного прогресу;
визначає
основні зміни в політичному
житті, напрями політичної еволюції провідних держав світу, розвитку духовного
життя, зміни в побуті людей та їхньому мисленні.




 


4


Тема 1. ВЕЛИКА
ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ КІНЦЯ ХVІІІ ст. ЄВРОПА В ПЕРІОД НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВІЙН

Французьке суспільство наприкінці ХVІІІ ст. Доба Просвітництва.
Причини та початок Французької революції. Декларація прав людини і громадянина.
Конституція 1791 р.
Встановлення республіки. Якобінська диктатура. Термідоріанська реакція.
Франція за Директорії. Наполеон Бонапарт.
Франція в період Консульства й Імперії. Кодекси Наполеона. Війни
Наполеона. Континентальна блокада. Російський похід Наполеона. Битви під
Лейпцигом і Ватерлоо. «100 днів» Наполеона.
Територіальні зміни внаслідок Віденського конгресу. Утворення Священного
союзу.


Учень/учениця:   
визначає
основні риси кризи
феодально-абсолютистської системи у Франції наприкінці ХVІІІ ст., причини
Французької революції;
характеризує
діяльність Установчих і
Законодавчих зборів, наслідки повалення монархії, погляди жирондистів і
монтаньярів, соціально-економічну політику якобінців, суспільно-політичне
життя Франції після Термідоріанського перевороту;
дає
оцінку
якобінській диктатурі,
політиці Директорії;
аналізує
життя французів часів
Консульства й Імперії, характер наполеонівських війн, їх вплив на життя і
долю народів Європи;
пояснює
суть політики континентальної
блокади, причини краху наполеонівської імперії, характер, спрямованість і
наслідки рішень Віденського конгресу;
дає
характеристику
визначним
особистостям цього періоду: Вольтеру, Монтеск’є, Руссо, Дідро, Мірабо,
Сійєсу, Лафайєту, Дантону, Робесп’єру, Наполеону Бонапарту;
показує
на карті
кордони країн Європи
наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст., походи Наполеона, місце основних битв,
територіальний перерозподіл Європи за рішенням Віденського конгресу;
тлумачить, співвідносить і застосовує поняття
і терміни: «революція», «права і свободи громадянина», «інтервенція»,
«реформа», «Гора і Жиронда», «якобінці», «термідоріанці», «Директорія»,
«консулат», «Перша імперія», «кодекси Наполеона», «континентальна блокада»,
«100 днів», «Священний союз».




 


5


Тема 2. ЄВРОПА Й АМЕРИКА В ПЕРШІЙ
ПОЛОВИНІ XIX ст.

Політичне становище в Європі після Віденського конгресу. Національний і
революційний рухи в Європі в 20–30-х роках ХІХ ст.
Велика Британія у першій половині ХІХ ст. Перша парламентська реформа та
її наслідки. Чартизм. Перехід Англії до політики вільної торгівлі.
Франція у період Реставрації. Липнева революція і Липнева монархія.
Політична роздробленість Німеччини. Втрата своїх позицій Австрією й посилення
Пруссії.
Суспільно-політичні течії і рухи в Росії. Повстання декабристів.
Суспільно-політична думка Європи.
«Весна народів». Революція 1848—1849 рр. у Франції. Друга Республіка.
Бонапартистський переворот 1851 р. і встановлення Другої імперії.
Загальна характеристика революцій у Німеччині, Австрії, Угорщині та
Італії.
Причини поразки і наслідки революцій 1848—1849 рр.
Утворення незалежних держав у Латинській Америці.


Учень/учениця:   
характеризує
політичне становище в Європі
після Віденського конгресу, основні риси економічного, політичного і
суспільного життя країн Європи в 1815—1847 рр., причини і наслідки
парламентської реформи в Англії, чартистського руху, переходу Британії до
політики вільної торгівлі, розвиток національно-визвольного і революційного
руху в Європі; національну політику в Австрійській імперії;
відстежує
політичний розвиток Франції і
Німеччини в 20—40-х роках ХІХ ст., наслідки політики національного гноблення
в Австрійській імперії;
аналізує
суспільно-політичні рухи в
країнах Східної і Західної Європи, причини революції 1848—1849 рр.;
розкриває
особливості, характер, хід,
причини поразок і наслідки революції в європейських країнах у 1848—1849 рр.;
показує
на карті
країни Європи в першій
половині ХІХ ст., утворення незалежних держав у Латинській Америці,
революційні і національно-визвольні рухи;
дає
характеристику
визначним
особистостям цього періоду: королеві Вікторії, Луї Філіппу, Герцену, Луї
Наполеону Бона-парту;
тлумачить, співвідносить і застосовує поняття
і терміни: «клерикалізм», «політична реакція», «національно-визвольний рух»,
«чартизм», «політика», «політика вільної торгівлі», «реставрація»,
«слов’янофіли», «західники», «національне відродження», «весна народів».




 


1


Узагальнення


 




 


1


Резервний
час



 




 


4


Тема 3. ЄВРОПА
Й АМЕРИКА У ДОБУ ОБ’ЄДНАННЯ І МОДЕРНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА

Боротьба Пруссії і Австрії за переважання в Німеччині. Об’єднання
Німеччини в 1871 р.
Перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію.
Політична роздробленість Італії, піднесення П’ємонту. Два напрями
боротьби за об’єднання Італії. Утворення Італійського королівства. Об’єднання
Італії.
Вікторіанська Британія. Англія — «майстерня світу». Утвердження
лібералізму. Формування ліберальної та консервативної партій. Ірландське
питання. Зовнішня політика Англії.
США в першій половині ХІХ ст. Особливості соціально-економічного
розвитку. Доктрина Монро та її реалізація. Громадянська війна 1861—1865 рр.
Реконструкція Півдня.


Учень/учениця:   
характеризує
процес та наслідки політичного
об’єднання Німеччини й Італії, перетворення Австрійської імперії на
дуалістичну монархію;
аналізує
два шляхи ринкової революції
США, територіальну експансію США на Американському континенті, причини, хід
та наслідки громадянської війни;
пояснює
причини і наслідки перетворення
Англії на провідну економічну державу світу;
описує
колоніальні загарбання Англії в
ХІХ ст., визначає суть політики «блискучої ізоляції»;
показує
на карті
країни Європи в
середині ХІХ ст., колоніальні загарбання Англії, об’єднання Німеччини й
Італії, хід громадянської війни в США;
дає
характеристику
визначним
особистостям цього періоду: фон Бісмарку, Мадзіні, Кавуру, Гарібальді,
Лінкольну;
тлумачить, співвідносить і застосовує поняття
і терміни: «конституційний конфлікт», «Північнонімецький Союз», «лібералізм»,
«ідеологія», «політика», «консерватизм», «колонія», «метрополія»,
«аболіціонізм», «плантаційне господарство», «ринкова економіка», «федерація»,
«конфедерація», «громадянська війна», «афроамериканці», «реконструкція
Півдня».




 


6


Тема 4. УТВЕРДЖЕННЯ
ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА В ПРОВІДНИХ ДЕРЖАВАХ СВІТУ

Формування індустріального суспільства в провідних державах Європи і в
США. Науково-технічна революція кінця ХІХ ст. та її наслідки. Виникнення
великих корпорацій і фінансово-промислових груп. Монополізація економіки.
Нові класи і суспільні верстви. Соціалізм. Марксизм. Перший і Другий Інтернаціонали.
Міграційні рухи. Утвердження демократії та громадянського рівноправ’я.
Зростання ролі держави в суспільно-економічному житті.
Криза Другої імперії у Франції. Франко-нiмецька війна 1870—1871 рр. та її
наслідки. Паризька комуна. Становлення Третьої Республіки. Політичні кризи
80—90-х років. Формування Французької колоніальної імперії.
Німеччина в 1871—1900 рр. Конституція 1871 р. Внутрішня і зовнішня
політика Отто фон Бісмарка. Німецька соціал-демократія. Перехід Німеччини до
світової політики.
Велика Британія в останній третині ХІХ ст. Втрата Англією промислового
лідерства. Внутрішнє становище. Ірландське питання. Криза класичного
лібералізму. Тред-юніони.
США в 1877—1900-х рр. Економічне піднесення країни, зростання впливу
великих корпорацій. Політичне життя, становлення антимонопольного
законодавства. Расова політика, юридичне оформлення сегрегації на Півдні.
Робітничий рух.
Модернізація Російської імперії. Скасування кріпосного права. Зовнішня і
колоніальна політика Російської імперії. Реформи Олександра ІІ та їх
наслідки. Росія в пореформений період. Особливості економічного розвитку.
Формування нової соціальної структури. Внутрішнє становище в країні.
Народництво. Робітничий рух і формування соціал-демократії.
Доба Мейдзі в Японії. Крах політики самоізоляції. Реформування
економічного та суспільно-політичного життя. Економічне зростання країни.


Учень/учениця:   
характеризує
процес завершення формування
індустріального суспільства в провідних державах Європи і США,
науково--технічну революцію кінця ХІХ ст. та її наслідки, виникнення великих
корпорацій і фінансово-промислових груп, монополізацію економіки, нові класи
й суспільні верстви, міграційні рухи, ствердження демократії та
громадянського рівноправ’я, зростання ролі держави в суспільному й економічному
житті;
висвітлює
основні напрями
соціально-економічного і політичного розвитку провідних держав світу в
останній третині ХІХ ст., головні події життя, проблеми внутрішньої та
зовнішньої політики;
пояснює
причини посилення
нерівномірності економічного і політичного розвитку європейських країн і США
та наслідки цього явища;
аналізує
причини, хід та наслідки
модернізації Росії і Японії, реформи 60—70-х років ХІХ ст. в Російській
імперії та реформи Мейдзі в Японії;
показує
на карті
країни світу в останній
третині ХІХ ст., основні індустріальні центри Європи і США, хід
франко-німецької війни;
дає
характеристику
визначним
особистостям цього періоду: Тьєру, Клемансо, Гладстону, Дізраелі, Олександру
ІІ;
тлумачить, співвідносить і застосовує поняття
і терміни: «індустріальне суспільство», «науково-технічна революція»,
«корпорація», «монополія», «капіталізм»,«інвестиції»,«міграція»,
«демократія», «світова політика», «тред-юніон», «двопартійна система»,
«антимонопольне законодавство», «расова політика», «сегрегація», «міжнародний
робітничий рух», «Комінтерн», «суфражизм», «модернізація», «реформа»,
«народництво», «тероризм», «соціал-демократія», «доба Мейдзі».




 


1


Узагальнення


 




 


1


Резервний
час



 




 


4


Тема 5. ЗАВЕРШЕННЯ
ФОРМУВАННЯ СВIТОВИХ КОЛОНІАЛЬНИХ ІМПЕРІЙ. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ В ОСТАННІЙ
ТРЕТИНІ ХІХ ст.

Завершення територіального поділу світу. Колоніальна політика на Сході й
в Африці. Суперечливість наслідків колоніального панування. Зворотний вплив
колоній на метрополії.
Британське володарювання в Індії. Політика кастового й релігійного
розбрату. Повстання сипаїв. Міф про тягар білої людини.
Китай у другій половині ХІХ ст. Тайпінське повстання. Економічне
проникнення в країну західних держав.
Народи Африки під владою європейських колонізаторів.
Міжнародні відносини в 1871—1900 рр. Геополітичні наслідки
франко-німецької війни. Союз трьох імператорів. Загострення англо-німецького
колоніального суперництва. Утворення нових незалежних держав на Балканах.
Утворення Троїстого союзу і загострення російсько-німецьких відносин.
Оформлення англо-франко-російського альянсу. США в міжнародних відносинах.
Панамериканізм. Зовнішня та колоніальна політика Японії.


Учень/учениця:   
Характеризує завершення
територіального поділу світу, колоніальний гніт у країнах Сходу й Африки,
експлуатацію сировинних і людських ресурсів, особливості британського, французького
і німецького колоніалізму, геополітику, суперечливі наслідки колоніального
панування, зворотний вплив колоніальних володінь на розвиток і долю
метрополій;
висвітлює наслідки
британського володарювання в Індії; політику кастового і релігійного розбрату
в Індії, повстання сипаїв, становище Китаю в другій половині ХІХ ст., перебіг
тайпінського повстання, економічне проникнення західних держав, становище
народів Африки під владою європейських колонізаторів;
аналізує міжнародні
відносини в 1871—1900 рр., політичні наслідки франко-німецької війни, Союзу
трьох імператорів, утворення Троїстого союзу, оформлення франко-російського
альянсу, роль США в міжнародних відносинах, суть панамериканізму;
показує на карті колоніальний
поділ світу наприкінці ХІХ ст., колонії та напівколонії, утворення Троїстого
союзу, перші війни за перерозподіл колоній, сферу діяльності міжнародних
організацій;
тлумачить, співвідносить
і застосовує поняття і терміни: «територіальний поділ світу»,
«тайпіни», «сипаї», «Союз трьох імператорів», «Троїстий союз»,
«панамериканізм».




 


4


Тема 6. КУЛЬТУРА НАРОДІВ СВІТУ
НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ХІХ ст.

Духовне життя народів Європи і Америки у ХVІІІ — наприкінці ХІХ ст.
Розвиток науки і техніки. Література і мистецтво. Культура народів Азії і
Африки.
Повсякденне життя людей. Дозвілля. Наслідки урбанізації. Аристократія,
буржуазія і пролетаріат. Родинні стосунки. Фемінізм. Освіта. Релігія і
мораль.


Учень/учениця:   
характеризує духовне життя
країн Європи й Америки у ХVІІІ — наприкінці ХІХ ст., розвиток науки і
техніки, суспільні науки, розвиток філософської, економічної, соціальної й
політичної думки, літературу і мистецтво, культуру народів Азії й Африки;
описує
повсякденне життя людей,
наслідки урбанізації, житло і повсякденний побут різних прошарків населення,
родинні стосунки, релігію і мораль, дозвілля;
тлумачить, співвідносить
і застосовує поняття і терміни: «культура», «духовне життя»,
«урбанізація», «фемінізм».




 


1


Узагальнення


 




 


1


Підсумкове
узагальнення



 




 


1


Резервний
час



 



 

 

 
Форум » Навчання » Державний екзамен з історії (Методика викладання історії) » Програма з всесвітньої історії 9-й клас (35 год)
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz