програма з історії України 7-й клас (35 год) - Форум
Все для історика
Середа, 07.12.2016, 11:33
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна програма з історії України 7-й клас (35 год) - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Навчання » Державний екзамен з історії (Методика викладання історії) » програма з історії України 7-й клас (35 год)
програма з історії України 7-й клас (35 год)
WARNINGДата: Неділя, 09.06.2013, 09:16 | Повідомлення # 1
Курінний отаман
Група: Користувачі
Повідомлень: 128
Репутація: 1
Статус: Offline


Дата
проведення
уроку


К-ть годин


Зміст навчального матеріалу


Державні вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів





 


1


ВСТУП (спільно з історією Середніх віків)
Ознайомлення учнів із завданнями і
структурою курсу. Що і як вивчає історія Середніх віків. Хронологічні межі та
періодизація Середньовіччя. Середньовічна Україна.


Учень/учениця:   

показує на карті основні напрямки Великого розселення слов’ян,
території розселення східнослов’янських племінних союзів у VІІІ—ІХ ст.,
Київської держави наприкінці ІХ—Х ст., основні напрямки походів київських
князів;
встановлює хронологічну послідовність подій періоду.
На основі різних джерел інформації:
застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «слов’яни», «анти»,
«склавини», «Велике розселення слов’ян», «східнослов’янські племінні союзи»,
«князь», «Давня Русь», «Київська Русь», «Україна-Русь», «Україна», «Київська
держава»;
визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;
характеризує особистість та дiяльність князів, аналізує та порівнює внутрішню
і зовнішню політику давньоруських князів, визначає наслідки
внутрішньої та зовнішньої політики перших давньоруських князів;
порівнює особливості міського та сільського життя мешканців Давньої Русі,
суспільну роль різних верств та станових груп;
описує повсякденне життя різних верств Київської держави;
висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.




4


Тема 1. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Слов’яни під час Великого
переселення народів. Розселення племінних союзів східних слов’ян VІІІ—ІХ ст.
на території сучасної України. Сусіди східнослов’янських племен. Етнічні й
державотворчі процеси в період утворення Київської держави.
Походження назви «Русь». Князювання
Аскольда. Правління Олега. Князь Ігор. Походи проти Візантії.
Княгиня Ольга, її реформи. Прихід
Святослава до влади. Похід проти Хозарського каганату. Балканські походи.
Суспільний устрій Київської держави у ІХ—Х ст.
Склад та заняття населення. Життя людей у селі. Міста і міське життя.




 


1


Узагальнення


 




 


1


Резервний час


 




 


4


Тема 2. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА НАПРИКІНЦІ Х — У
ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІ ст.

Початок правління князя Володимира.
Територіальне зростання Київської держави. Запровадження християнства як
державної релігії. Внутрішня і зовнішня політика Володимира.
Міжусобна боротьба між синами
Володимира Великого. Утвердження Ярослава в Києві.


Учень/учениця:   

показує на карті території Київської держави за Володимира та
Ярослава, порівнюючи їх із попереднім періодом; території сусідніх держав;
встановлює хронологічну послідовність подій періоду.
На основі різних джерел інформації:
визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;
визначає передумови й історичне значення запровадження християнства;




 


 


Розбудова Києва. «Руська правда».
Церковне та культурно-освітнє життя. Відносини з іншими державами.
Політичний устрій. Основні верстви
населення. Розвиток землеволодіння. Залежність селян і повинності. Розвиток
сільського господарства, ремесел, торгівлі. Міста. Гроші.
Розвиток української мови та писемності. Школи.
Усна народна творчість. Архітектура. Малярство. Музична творчість.


пояснює роль княжої влади у політичному устрої Київської держави;
характеризує на прикладах стан розвитку господарства і торгівлі періоду;
розповідає про виникнення східнослов’янської писемності та розвиток української мови
та освіти, обґрунтовує поширення писемності серед різних верств
населення;
характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки архітектури
та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;
характеризує та оцінює діяльність князів Володимира Великого та Ярослава
Мудрого;
висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.




 


1


Узагальнення


 




 


1


Резервний час


 




 


5


Тема 3. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА У
ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІ — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІІІ ст.

Київська держава за часів правління
Ярославичів. Боротьба між Ярославичами за київський престол. Любецький з’їзд
князів.
Посилення великокнязівської влади
за Володимира Мономаха, його внутрішня і зовнішня політика. Правління
Мстислава Володимировича. Роздробленість Русі.
Політичний і соціально-економічний
розвиток Київського і Переяславського князівств середини XII — першої
половини XIIІ ст.
Політичний і соціально-економічний
розвиток Чернігівського князівства середини XII — першої половини XIIІ ст.
«Слово о полку Ігоревім» — історичне джерело і літературна пам’ятка Давньої
Русі.
Політичний і соціально-економічний
розвиток Галицького і Волинського князівств. Піднесення Галицького князівства
за Володимира та Ярослава Осмомисла.
Освіта. Наука. Усна народна творчість.
Книжні пам’ятки. Літописання. Архітектура та
мистецтво. Історичне значення Київської держави.


Учень/учениця:   

показує на карті території князівств часів роздробленості Давньої
Русі, порівнюючи їх із територіями колишніх племінних союзів східних слов’ян;
характеризує географічне положення князівств, визначає зв’язки між географічним
положенням та їх історичним розвитком;
встановлює хронологічну послідовність подій періоду.
На основі різних джерел інформації:
Застосовує та пояснює на прикладах термін «роздробленість»;
визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;
визначає особливості політичного та соціально-економічного життя князівств часів
роздробленості;
розповідає про похід князя Ігоря, наводячи приклади з тексту «Слова...»;
характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки архітектури
та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;
характеризує та оцінює діяльність князя Володимира Мономаха;
висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.




 


1


Узагальнення


 




 
 


1


Резервний час


 




 


5


Тема 4. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА
Утворення Галицько-Волинської
держави за Романа Мстиславича. Боротьба синів Романа Мстиславича за
відродження Галицько-Волинської держави.
Перший похід монголів на Русь.
Вторгнення хана Батия на українські землі. Утворення Золотої Орди.
Внутрішня та зовнішня політика
князя Данила Романовича. Коронація Данила. Наступники Данила Романовича.
Правління короля Юрія І. Останні
галицько-волинські князі. Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за землі
Галицько-Волинської держави в 40—80-ті роки ХІV ст. Волинь за правління
Любарта.
Особливості розвитку культури
Галицько-Волинської держави. Освіта. Літописання. Архiтектура та образотворче
мистецтво.
Історичне значення Галицько-Волинської держави.


Учень/учениця:   

показує на карті столицю та територію держави, утвореної Романом
Мстиславичем, території сусідніх держав, напрями походів монголів і
українські міста, захоплені Батиєм, порівнює територію
Галицько-Волинської держави часів її піднесення з кордонами Київської держави
часів Ярослава Мудрого, сучасними кордонами України;
встановлює хронологічну послідовність подій історії Галицько-Волинської держави.
На основі різних джерел інформації:
застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «Галицько-Волинська
держава», «монголи», «Золота Орда», «золотоординське ярмо»;
визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;
характеризує зовнішню та внутрішню політику Данила Романовича, заходи, до яких
вдавалися Даниловичі, аби втримати могутність Галицько-Волинської держави;
визначає особливості залежності галицько-волинських земель від Золотої Орди;
характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки архітектури
та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;
характеризує та оцінює діяльність князя Данила Романовича;
висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.




 


1


Узагальнення


 




 


1


Резервний час


 




 


6


Тема 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО
КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІV—ХV ст.)

Поширення влади польського короля на Галичину, а
Великого князівства Литовського — на інші українські землі.
Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського. Кревська унія.
Політика великого князя литовського
Вітовта щодо українських земель. Виступ литовсько-руської знаті на чолі з
князем Свидригайлом. Відновлення та остаточна ліквідація Київського і
Волинського удільних князівств.
Закарпаття під владою Угорщини.
Буковина у складі Молдовського князівства. Завоювання Московською державою
Чернігово-Сіверських земель.
Утворення Кримського ханства.
Перехід кримських ханів у васальну залежність від Османської імперії. Початок
татарських походів на українські землі.
Соціальна структура суспільства.
Панівні верстви населення, їхнє повсякденне життя. Князь В.-К. Острозький.
Становище духівництва та церковні відносини.
Сільське господарство. Становище і
повсякденне життя селянства. Зростання міст. Магдебурзьке право. Міське
населення та його спосіб життя. Розвиток ремесел і торгівлі.
Особливості розвитку культури українських земель
у другій половині ХІV—ХV ст. Освіта. Юрій із Дрогобича. Початок українського книговидання.
Швайпольт Фіоль. Архiтектура й містобудування. Малярство та книжкова
мініатюра.


Учень/учениця:   

показує на карті території держав, до складу яких увійшли
українські землі, місця найвідоміших подій та створення найвизначніших
культурних пам’яток, територію Кримського ханства;
встановлює хронологічну послідовність подій періоду.
На основі різних джерел інформації:
застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «Литовсько-руська
держава», «українська шляхта», «магдебурзьке право», «кріпацтво»,
«іконостас»;
визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;
визначає особливості суспільно-політичного становища українських земель у складі
Великого князівства Литовського та інших держав;
порівнює політичне становище українських земель у складі Великого князівства
Литовського до і після Кревської унії;
виявляє відмінності в політиці великих князів литовських Ольгерда, Вітовта і
Свидригайла щодо українських земель;
встановлює роль кожної із суспільних верств та станових груп, пояснює значення
князівської верстви для збереження державотворчих традицій;
характеризує умови розвитку культури, стан розвитку господарства і торгівлі,
особливості розбудови міст та їх самоврядування;
характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки архітектури
та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;
висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.




 


1


Узагальнення


 




 


1


Резервний час


 



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
Форум » Навчання » Державний екзамен з історії (Методика викладання історії) » програма з історії України 7-й клас (35 год)
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz