Семантика чарівної казки: Баба-Яга, Кощій Безсмертний - Форум
Все для історика
Неділя, 11.12.2016, 03:14
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Семантика чарівної казки: Баба-Яга, Кощій Безсмертний - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Навчання » Державний екзамен з історії (Етнологія, 6 курс) » Семантика чарівної казки: Баба-Яга, Кощій Безсмертний (історія образу, писемні й усні джерела)
Семантика чарівної казки: Баба-Яга, Кощій Безсмертний
EkzorДата: П`ятниця, 07.06.2013, 01:59 | Повідомлення # 1
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Репутація: 3
Статус: Offline
Баба Яга. В билинному циклі про Добриню є епізодбою з «ягою-бабою», аналогічний з боєм його зі змієм. Але цей старий образ
ослаб, і вже в словнику Памви Беринди вформі «язя» (що живе і досі в Галичині) це слово виступає як рівнозначне з «чарівницею». Всучасній казці вона — лиха стара баба, особливо небезпечна для дітей, котрих
хоче поїдати, але ті різними способами рятуються від неї або її обдурюють.
Найпопулярніший варіант — казка про Івасика (Телесика) і Бабу-ягу.В казках Баба-Яга літає у повітрі на мітлі чи уступі, поїдає людей, перетворює героя на тваринупташку чи неживий предмет, хитрощами тачарами намагається одружити своїх дочок, вступає у бій з богатирями, після чого
спить довгим сном. В деяких казках вона допомагає героєві досягти мети.Представники міфологічної школи (Афанасьєв) вважали Бабу-Ягу уособленням зими.Баба-Яга вважалась богинею війни, кровопролиття,людських сварок і суперечок. Вона господарка диких тварин і світу мертвих і
мороку, що знаходиться на півночіСарматське походженняРосійський археолог і історик Борис Рибаков пов'язуєпоходження її образу з сарматською та скіфською культурами[3] і бачить у образі Яги відображенняборотьби придніпровських слов'ян, які були в ті часи союзниками скіфів, із сарматськоюнавалою. В сарматському суспільстві (і особливо у війську) жінки відігравали
значну роль. Одружені жінки мали вирішальне право голосу в державних справах, а
незаміжні дівчата брали участь у битвах разом із воїнами-чоловіками
(давньогрецька легенда про амазонок, яку розповів Геродот, виникла, можливо, після зустрічіпівнічно-причорноморських грецьких колоністів з такими «дівочими» загонами
сарматів). Існує припущення, що сарматська дівчина могла вийти заміж, тільки
вбивши ворога у бою.Сармати, як відомо, перемогли, а у слов'янськомуусному фольклорі з'явився образ баби-зміїхи (язі), яка живе біля берегу
морського, там, де: «отрублены русски головушки торчат на тычинушках».Той факт, що образ Баби-Яги присутній у фольклорі всіхбез винятку слов'янських племен, однозначно доводить, що виник він ще до
розселення протослов'ян на початку I ст. н.е. Таким чином,маємо часткове підтвердження гіпотези сарматського походження.Розповсюдженим епітетом дляБаби-Яги є «Яга — кістяна нога». Цей епітет походить від специфічного знаряддя
праці — товкача дляподрібнення зерна в ступці, який давні слов'яни називали [url=http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B3%D0%B0_(%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82)]«Яга»[/url], і який мав кістяний наконечник длякращого виконання помолу.Кощій безсмертний: Злий чаклун, викрадач жінок. Геройперемагає його, коли здобуває яйце, в якому захована кощієва смерть. Образ,
паралельний змієві: в казках і билинах ці дваобрази часто замінюються один одним, але в українській традиції Кощій
згадується мало, і ті казки, в котрих він з'являється (наприклад, «бездушний
Костій» — варіант дуже солдатського типу), можуть бути новішими
запозиченнями з російських сюжетів. Проте немає сумніву, що маємо тут образ
старий, місцевий, і ті повніші варіанти цього мотиву, які знаходимо у росіян і
в іншім слов'янськім та скандинавськім фольклорі, щонайменше — належать до нашої київської доби.До хрещення РусіДо хрещення Русі східнослов'янських у волхвів, боянів пісні надуховну тему називалися кощунами, ще у XI—XII ст. книжники перекладали грецьке
слово грец. Μύθος (міф) слов'янським словом"кощуна". Кощуни виконувалися і як плачі на тризнах, і як
космогонічні міфи, і як священні тексти. Тому мандрівних піснярів і називали
волхвами-кощунниками. Звідти й пішло слово кощунствувати. Ці твори християнські
служителі вважали крамольними, забороненими, в наслідок чого в християнську еру
це слово набуло негативного значення, - "оскверняти святиню".
Вірогідно, що Кощій Безсмертний, насправді був кощуном-піснярем. Можливо, що це
була реальна особа, такий собі затятий язичник, який задопомогою магії доволі довго жив. Пізніше волхви буцімто трансформувалися на кобзарів.Драгоманов сполучив з ним пізніший образ «ШолудивогоБоняка», фантастичний образ смерті, безтілесного кістяка, що зв'язався, мабуть,
за етимологією слова (кощій — костій — кістяк).У казковому образі Кощія дослідників особливо цікавилайого душа,захована в [url=http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B9%D1%86%D0%B5_(%D0%BC%D1%96%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)]яйці[/url], що лежить в скрині, у дереві: мотившироко розповсюджений і аналогічний з відомою староєгипетською казкою про двох
братів, де серце одного сховане в цвіті акації. Цей цікавий мотив приходить у
нас і у інших народів в різних комбінаціях — напр.: душа царівни в яйці,
захованому в дереві, осокорі, — коли його відти викрали, царівна вмерла.


http://vkontakte.ru/id18182352
 
Форум » Навчання » Державний екзамен з історії (Етнологія, 6 курс) » Семантика чарівної казки: Баба-Яга, Кощій Безсмертний (історія образу, писемні й усні джерела)
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz