| Ekzor | Дата: П`ятниця, 07.06.2013, 01:46 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| УкраїнськаРадянська Соціалістична Республіка була типовою периферійною колонією
радянської імперії. Як і решта республік, вона мала право на символічний
суверенітет, котрий гарантувала радянська Конституція, та дійсність була
діаметрально протилежною. Компартія України й органи управління УРСР (Верховна
рада, Рада міністрів тощо) не мали жодної суверенності в процесі ухвалення
рішень, були цілком підлеглими Компартії і центральному урядові в Москві та
взаємодіяли з іншими республіками або зовнішнім світом лише за посередництва
Білокам’яної. Держплан СРСР визначав економічний розвиток України, а структура
міністерської системи відображала його пріоритети: найголовніші міністерства
мали союзний або союзно-республіканський статус, а найменш важливі –
республіканський. Повоєнний вступ УРСР до Організації Об’єднаних Націй – чудова
ілюстрація її колоніального статусу. Українське представництво в ООН містилося
на поверсі, відведеному для представництва СРСР, а українська делегація діяла
лише за вказівкою радянського керівництва.Оскільки всіповноваження були зосереджені в радянському російському центрі, українські
економічні, культурні та політичні інтереси в найкращому разі
підпорядковувалися інтересам центру, а в найгіршому взагалі нехтувалися або
ігнорувалися. Експлуатація надр Донбасу спричинила екологічну катастрофу в
регіоні. Політико-економічні пріоритети Сталіна і його підозріливість до всього
українського призвели до Голодомору. Українську культуру було зведено до
кітчевого соцреалізму. Українську мову піддано русифікації. А українську
республіканську еліту тримали на короткому повідку. Як тільки українські
комуністи пробували заявити про свою автономію (тут спадають на думку імена
Миколи Хвильового, Олександра Шумського, Миколи Скрипника і Петра Шелеста), їх
неминуче чекала кара. Водночас вони могли робити кар’єру в радянському російському
центрі, але тільки якщо переймали російську мову та культуру.І лише в1989–1991 роках, коли СРСР тріщав по всіх швах, національні комуністичні еліти
взяли ініціативу у свої руки й за прикладом усіх колоніальних еліт встановили
свою владу, обмоталися національними прапорами й проголосили незалежність.
Ставши незалежними державами, колишні колонії успадкували всі вади свого
колоніального становища: недієвий державний апарат, хвору економіку, знищену
мову й культуру, жадібну «еліту». Не стала винятком і незалежна Україна. І
донині вона потерпає від наслідків семи десятиліть комуністичного колоніального
становища.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
