Все для історика
Неділя, 05.05.2024, 21:11
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Політ.розвиток Англії в др.пол. ХІХ ст. Виборча реформа 1884 - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Навчання » Історія країн Зх. Європи та Пн. Америки (екзамен) » Політ.розвиток Англії в др.пол. ХІХ ст. Виборча реформа 1884
Політ.розвиток Англії в др.пол. ХІХ ст. Виборча реформа 1884
EkzorДата: П`ятниця, 18.06.2010, 15:32 | Повідомлення # 1
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Репутація: 3
Статус: Offline
Політичне життя Англії визначалося суперництвом двох партій - ліберальної і консервативної, що виникли на основі колишніх парламентських угруповань вігів і торі.
До середини 80-х років XIX ст. перевагу в парламенті мали ліберали, але потім, у зв'язку з кризою ідеології партії та її розколом, вони надовго поступаються своїми позиціями консерваторам.
Ліберальну партію підтримували широкі кола промислової і торговельної буржуазії, кваліфіковані робітники. Визнаним її лідером у 70-80-х роках був Вільям Гладстон. Його величезний авторитет у ліберальних колах, багаторічна успішна парламентська кар'єра, слава «миротворця», ораторський талант робили цього політика справжнім кумиром англійської буржуазії.
Довгий час консервативна партія, спираючись, в основному, на земельну аристократію, великих фермерів і англіканську церкву, поступалася лібералам за своєю силою і впливовістю. Однак гнучкий політичний курс залучив згодом на її бік представників фінансово-промислових кіл і навіть частину робітників. Лідер консерваторів - Бенджамін Дізраелі - зажив слави одного з найспритніших політиків країни. Незважаючи на великі заслуги Дізраелі перед країною, чванливі торі-аристократи довго не визнавали його, вважаючи вискочнем (Дізраелі походив із єврейської родини, що прийняла християнство). Але в міру зміцнення партії авторитет Дізраелі зростав, у 1876 р. він одержав титул графа Біконсфілда, а по смерті лідера в лавах консерваторів виник його справжній культ.
Ліберали загалом продовжували реформаторський курс, якого партія дотримувалася з 30-х років XIX ст. Вони скоротили термін служби в армії, поклали край практиці купівлі офіцерських звань, запровадили іспити для кандидатів на державні посади і вперше виділили асигнування на освіту. У 1872 р. уряд Гладстона запровадив таємне голосування на виборах, а в 1884 р. в Англії було проведено третю парламентську реформу. Внаслідок скорочення майнового цензу чисельність виборців у країні збільшилася до 58 % (чоловіки).
Поступаючись вимогам профспілок, у 1871 р. з ініціативи лібералів англійський парламент узаконив і визнав за ними права юридичних осіб. У 1880 р. було прийнято закон про відповідальність підприємців за виробничний травматизм, але загалом Гладстон і все керівництво ліберальної партії вважали неприпустимим державне втручання у трудові відносини. Подальші соціальні реформи було припинено.
З цієї обставини вміло скористався Дізраелі. Прийшовши до влади в 1874 р., консерватори зняли заборону на пікетування під час страйків, скасували реакційний закон про панів і слуг, прийняли акти про заборону дитячої праці до 10-річного віку і запровадження 57-годинного робочого тижня. У 1888 р. вони провели реформу місцевого самоврядування, а в 1891 р. в Англії було прийнято закон про безкоштовну початкову освіту.
Гнучкий соціальний курс і агресивна зовнішня політика торі залучали на їхній бік дедалі більше виборців. Водночас позиції лібералів слабшали. У партії назрівала криза, що незабаром призвела до її розколу в зв'язку з новим загостренням ірландської проблеми.

В 1884-1885 рр. була проведена третя виборча реформа, покликана виправити недоліки перших двох реформ, зокрема усунути строкатість виборчих цензів.
Законом 1884 р. майновий ценз у містах скасували. У результаті реформи число виборців було збільшено вдвічі.
Закон 1885 р. справив новий перерозподіл місць: 105 «містечок», які мали менше 16 тисяч жителів, втратили самостійне представництво; міста з населенням менше 57 тисяч чоловік отримали за один мандат; серйознішим містам число мандатів було збільшено. Міста й графства було поділено на округи (округ охоплював 50-54 тис. жителів).
Реформа 1884-1885 рр. не усунула багатьох суттєвих недоліків виборчої системи: зберігалася диспропорція між числом виборців і числом мандатів. Вибори відбувалися за день всій країні. Депутати не домагалися винагороди. Зберігалася мажоритарна система виборів: якщо кандидати не домагалися більшості, перемагав той, хто отримував відносну більшість.


http://vkontakte.ru/id18182352
 
Форум » Навчання » Історія країн Зх. Європи та Пн. Америки (екзамен) » Політ.розвиток Англії в др.пол. ХІХ ст. Виборча реформа 1884
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz