| Ekzor | Дата: П`ятниця, 18.06.2010, 13:14 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Тривале перебування торі при владі значною мірою пояснювалося застарілою виборчою системою, яка збереглася в країні ще з часів Середньовіччя. За традицією депутатів у палату громад висували графства (області) і міста. Проте у графствах було встановлено для виборців і кандидатів високий майновий ценз, що дозволило обиратися лише найбагатшим дворянам. А виборча система у містах була абсолютно невпорядкована. У той час як великі промислові центри (Манчестер, Бермінгем, Лідс, Шеффілд) з багаточисельним населенням не мали права представництва у парламенті, виборчі права зберігали мешканці старих середньовічних містечок, багато з яких за століття обезлюдніли і просто залишалися цятками на карті.
Депутатів від таких «гнилих» містечок фактично призначав місцевий лендлорд, на землі якого вони розташовувались. Герцог Ньюкасл, наприклад, сам «обирав» 11 депутатів до палати громад. Із 14 млн населення Англії право голосу мали лише 300 тис. чол.
Поступово у країні назрівало невдоволення монополією торі на владу, посилювались вимоги розширення виборчого права, які особливо підтримувала англійська буржуазія. візерунка на тканину Надання виборчих прав населенню великих промислових центрів дозволило б їм висувати до парламенту своїх представників. Рух за парламентську реформу очолили лідери угруповання вігів, сподіваючись відновити втрачену популярність і повернутися до влади. Віги, хоча і походили, як торі, з аристократичних родин, були схильні підтримувати інтереси промислово-торговельної буржуазії.
У 1832 р. за ініціативи керівника уряду вігів лорда Грея в Англії було проведено першу парламентську реформу. 56 «гнилих» містечок з населенням менше 2 тис. чол. було позбавлено права представництва у парламенті. Міста, де проживало менше 4 тис. чол., надсилали тепер лише одного депутата замість двох. У результаті реформи у палаті громад вивільнилось майже 150 місць, які було розподілено між новими промисловими містами країни, Шотландією та Ірландією. Проведення реформи та зменшення майнового цензу збільшили кількість виборців у країні вдвічі. Це була перша перемога промислових підприємців над земельною аристократією. Буржуазія примножила своє представництво у парламенті і, відповідно, свій вплив у державі. Проте дрібні підприємці й робітники виборчих прав так і не отримали.
Однак поряд з плюсами, у проведенні реформи були і суттєві мінуси. По-перше, збереження високого майнового цензу не давало можливості представникам середньої і дрібної буржуазії, а також робочим бути обраними до парламенту і отримати політичну владу. По-друге, містечка та селища, як і раніше залишалися "представленими" в новій виборчій системі. Малося 5 містечок з електоратом менше 200 чоловік, а 115 депутатів представляли округу з населенням менше 500 чоловік [5]. По-третє, все ще зберігалася диспропорція між міськими і сільськими округами. Парламент 1833 складався з 399 депутатів від міських виборців, і 253 депутати були обрані від сільських округів (в попередньому парламенті ці показники були ще гірше і становили відповідно 465 і 188). Це незважаючи на той факт, що за даними перепису 1831 56% населення Англії проживало в містах [6]. Правда, вказуючи на цей недолік виборчої системи, необхідно враховувати процес урбанізації, активно що проходив в англійському суспільстві в першій половині XIX ст. і поступово нівелювали різницю між кількістю міського та сільського населення.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
