Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі - Форум
Все для історика
Середа, 07.12.2016, 11:31
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Навчання » Державний екзамен з історії (Архівознавство, 6 курс) » Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі (та архіви литовсько-польської доби)
Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі
EkzorДата: Четвер, 24.05.2012, 19:48 | Повідомлення # 1
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Репутація: 3
Статус: Offline
Історія архівів та архівної справи в Україні починається з утвердження її державності. Найдавніші писемні документи – грамоти періоду К. Р. – виникали як результат взаємовідносин між великим князем і його васалами, між окремими феодалами. Грамоти закріплювали права на власність і привілеї. „Повість минулих літ” згадує русичів, які служили в Греції і писали заповіти на успадкування майна. Док., що засвідчували права успадкування, відображали діяльність землевласників, збиралися і зберігалися дзужинниками і боярами.
Від часу запровадження християнства як державної релігії та інституційного утвердження церкви на території України беруть початок церковні архіви. Монастирі, церкви, метрополичні та єпископські кафедри були найважливішими центрами зосередження писемних док.. Давньоруська православна церква невдовзі після свого утворення стала не лише важливим духовним осередком, а й великим землевласником. Основним джерелом розширення церковних земельних володінь були бенефіції – пожалування з боку князівської влади та великих феодалів. Монастирі дбайливо зберігали док. про своє заснування, на право володіння земельними угіддями та привілеї. В монастирських церквах і соборах док. зберігалися в ризницях разом з цінними культовими речами і богослужебними книгами. Давні монастирські архіви К. Р. не збереглися переважно через ворожі навали, війни, природні катаклізми. Клятвенні грамоти руських послів та інші важливі документи на пергаменті зберігалися в казні київських великих князів. Місцезнаходження князівських архівів разом з коштовностями свідчило про роль документів і ставлення до них великокнязівської влади.
Княжий двір як орган центрального управління Г-В держави XIII – XIV ст. мав серед своїх державних функцій збирати важливі документи. У княжому дворі зосереджувалися документи про адміністративні, військові, судові,церковні й дипломатичні справи. Формувалися й особові архіви дружинників і бояр. Документи захищали приватну власність, закріплювали станові привілеї. Розпад К. Р., занепад Г.-В держави негативно позначилися на розвитку архівної справи, але закладені архівні традиції знайшли своє продовження в литовсько-польській добі української історії.
У XIV – XVI ст. українські землі Волині, Поділля,Київщини, Чернігово-Сіверщини опинилися під владою ВКЛ. Литовська доба залишила багаті архіви центральних та місцевих установ. Акти, видані від імені великого князя, зосереджувалися в архіві, відомому під назвою Литовська метрика. В діловодстві середньовічних установ викор. регістри(реєстри) – книги з записом текстів вхідних документів, що спричинило розвиток різновидів актових книг, до яких вписували різні док.. Відомо також, що вже з XV ст. відпуски грамот, які видавалися від імені князя, копіювалися. До книги заносили і документи, які надходили до великокнязівської канцелярії, щоб на випадок втрати якогось з них була копія. Наприк. XV ст. книги складалися за тематичним принципом. Канцелярія вела „книги данан і судових справ”, „книги оренд”, „книги відправ”, „книги посольств”.
Центральним архівом Р.П., куди після Люблинської унії 1569р. увійшли укрїнські землі, була Колонна метрика. Ця назва закріпилася за урядово-адміністративними книгами, яки вели в Коронній канцелярії: королівські універсали, привілеї шляхетським родам і католицькій церкві, конституції, док. зовнішньопол. діяльності. Для інкорпорованих до Корони Польської воєводств – Волинського, Брацлавського і Київського у Коронній канцелярії започаткували з серпня 1569 р. окрему групу книг – Руську (Волинську) метрику. Книги перебували у віданні коронного канцлера, їх вели окремі „руські писарі” Коронної канцелярії.
На укр.. землях у складі Р. П. за Люблинською унією 1569 р. діяло не коронне, а русько-литовське право,офіційною мовою визнавалася українська („руська”) мова, що і було підставоюдля виділення „руських” книг у діловодстві Коронної канцелярії.
У вигляді компактних архівних зібрань збереглися судово-адміністративні (актові) книги місцевих замків, гродів і земств. До місцевих архівів з великою кількістю актових книг ставилися вимоги щодо належного їх зберігання.
Акти, пов’язані з діяльністю міських урядів (магістратів, ратуш), відкладалися в міських архівах. Найціннішу частину магістратських архівів становили привілеї та інші грамоти, які визначали права міста. Грамоти на магдебурзьке право, королівські акти, документи про межі міста, адміністративно-судові книги та книги, пов’язані з веденням міського господарства тощо, зберігалися в магістратських архівах під замком у скрині або спеціальній шафі. Різні категорії цих книг зберігаються в архівах Києва та Львова.


http://vkontakte.ru/id18182352
 
Форум » Навчання » Державний екзамен з історії (Архівознавство, 6 курс) » Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі (та архіви литовсько-польської доби)
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz