Все для історика
П`ятниця, 19.04.2024, 18:01
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Становлення української археографічної думки - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Навчання » Державний екзамен з історії (Архівознавство, 6 курс) » Становлення української археографічної думки (в ХІХ-першій половині ХХ ст.)
Становлення української археографічної думки
EkzorДата: Четвер, 24.05.2012, 19:45 | Повідомлення # 1
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Репутація: 3
Статус: Offline
Археографія в дореволюційній Росії
Першим рос. археографом був В.М.Татищев, який в кн. 5 «Історії Росії» вмістив цінні документи 16—17 ст. Визначним археографіч. виданням 2-ї пол. 18 ст. була «Древня Російська Вівліофіка» (1773—75; 1788—91), видана М. І. Новиковим. У розвитку А. 19 — поч. 20 ст. значну роль відіграли: Московське товариство історії і древностей російських при Московському університеті 1804, Археографічна комісія 1834, Російське історичне товариство 1866, губернські архівні комісії та ін.
У тісному взаємозв'язку з рос. А. і під її впливом розвивалася українська А. В Україні в 19 ст. виникають установи і товариства, які видають наукові праці і публікують документи з історії України, — Товариство історії і древностей в Одесі 1839, Тимчасова комісія для розбору древніх актів у Києві 1843, Історичне товариство Нестора-літописця в Києві 1873, Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка у Львові 1873, Подільське церковне історико-археологічне товариство 1865, Історична комісія при Галицькому крайовому відділі 1865, Харківське історико-філологічне товариство 1877, істор. журн. «Киевская старина» 1882, архівні губ. комісії (Таврійська, 1887; Чернігівська, 1896; Катеринославська, 1903; Полтавська, 1903), Українське наукове товариство в Києві та ін.
[ред.]
Радянська археографія
Перша рад. археографіч. публікація зв'язана з ім'ям більшовика, матроса Балтійського флоту М. Г. Маркіна, який за завданням Рад. уряду в грудні 1917—січні 1918 видав у 7 випусках «Збірник таємних документів із архівів колишнього міністерства закордонних справ». Ці матеріали викрили антинародну імперіалістичну політику царизму, Тимчасового бурж. уряду і зх. капіталістич. держав.
За роки Рад. влади створилася широка мережа установ, видавнича діяльність яких відіграла велику роль у розвитку А. 25 вересня 1920 РНК РСФРР ухвалила постанову про організацію комісії для вивчення історії РКП(б) і Великої Жовтн. соціалістич. революції (Істпарт). Одночасно виникають місцеві істпарти. У 1920 відкривається Інститут Маркса—Енгельса, 1923 — Інститут Леніна. В 1931 вони об'єдналися в Інститут Маркса — Енгельса—Леніна при ЦК ВКП(б) (Інститут марксизму-ленінізму при ЦК КПРС). Поряд з виданням творів класиків марксизму-ленінізму ними опубліковано багато документів з історії партії і Жовтн. перевороту. Публікацією документів займалися істомоли (з історії комсомолу), істпрофи (з історії професійного руху), ювілейні комісії, організовані з нагоди річниць революції 1905—1907, Великої Жовтн. соціалістич. революції та ін. видатних історич. подій. В системі АН СРСР археографіч. роботу вела історико-археографічна комісія, згодом перетворена в історико-археографічний інститут, який 1936 видавничі функції передав Інституту історії АН СРСР.
[ред.]
Археографія УРСР
В УРСР в 1921—29 документи з історії КП України видавав Істпарт. З 1929 цю роботу веде Інститут історії партії ЦК КП України — філіал Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС. Публікацією документів з історії УРСР займалася Археографічна комісія АН УРСР (1919—36), потім Інститут історії АН УРСР та ін. установи.
Величезну кількість публікацій видали державні архіви СРСР. За своє існування вони підготовили бл. 700 томів документів, збірників; державні архіви УРСР — бл. 100 томів, з них бл. 60 томів видано після 1945.
Нагромаджуючи досвід, рад. А. узагальнювала його і виробляла наук. принципи публікації документів. Ще в січні 1918 за підписом В. І. Леніна був виданий декрет РНК РСФРР, який вимагав уважної перевірки держ. актів, що публікуються, «з боку їх оригінальності і точності тексту». В 1919 були прийняті «Правила видання документів», 1936 — «Правила видання документів XVI—XVII вв.», 1945 — «Основні правила публікації документів державного архівного фонду Союзу РСР». Вони сприяли підвищенню наукового рівня документальних видань. В 1955 вийшли в світ «Правила видання історичних документів», підготовлені Інститутом історії АН СРСР, Головним архівним управлінням СРСР і Московським історико-архівним інститутом.


http://vkontakte.ru/id18182352
 
Форум » Навчання » Державний екзамен з історії (Архівознавство, 6 курс) » Становлення української археографічної думки (в ХІХ-першій половині ХХ ст.)
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz