ЗАРУБІЖНЕ АРХІВОЗНАВСТВО. АРХІВНА СПРАВА В США - Форум
Все для історика
Вівторок, 06.12.2016, 20:49
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна ЗАРУБІЖНЕ АРХІВОЗНАВСТВО. АРХІВНА СПРАВА В США - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Навчання » Державний екзамен з історії (Архівознавство, 6 курс) » ЗАРУБІЖНЕ АРХІВОЗНАВСТВО. АРХІВНА СПРАВА В США
ЗАРУБІЖНЕ АРХІВОЗНАВСТВО. АРХІВНА СПРАВА В США
EkzorДата: Четвер, 24.05.2012, 19:31 | Повідомлення # 1
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Репутація: 3
Статус: Offline
На відміну від архівних систем в країнах Європи, що базується ¬ щихся на принципах централізованого управління, архівна сис ¬ тема в Сполучених Штатах Америки є в значитель ¬ ної мірою децентралізованої, що обумовлено в першу оче ¬ редь специфікою розвиненого федеративного устрою і пізнього струк ¬ турірованія архівів , яка розпочалася трохи більше ста років тому, в 1899 р., коли при Американській історичної асоціації ¬ ції була заснована Архівна комісія для вивчення архівів від ¬ мих штатів.
Однак процес створення державних архівних струк ¬ тур просувався повільно і зайняв майже третину століття: закон про ство ¬ нии Національного архіву США у якості центрального храни ¬ лища документів федерального значення був затверджений президен ¬ том Ф.Д. Рузвельтом лише в 1934 р. Адміністрація ар ¬ Хіва, нахо ¬ дившиеся в підпорядкуванні Конгресу, була сформована таким об ¬ разом, що поряд з її головою - архівістом США - клю ¬ чевой ін ¬ станцією був Державний архівний рада, статтю ¬ чивших право відбору документів на зберігання. Тим не менш, юрисдикція нової установи була обмеженою: в нього не потрапляли документи президентської канцелярії, які до 1978 р. вважалися особистою власністю глави держави.
Поряд з Національним архівом на початку 1940-х рр.. була створена система проміжних центрів федеральної докумен ¬ тації, що привело в 1949-1950 рр.. до реорганізації всієї архів ¬ ної системи, в результаті якої Національний архів і служба документації були пе ¬ редан в підпорядкування Адмініст ¬ рації служб загального призначення. В кінці 1960-х рр.. в крупней ¬ ших містах країни були засновані регіональні відділення Національного архіву. У 1984 р. під тиском наукової гро ¬ ності президент Р. Рейган відновив його самостійно ¬ тель ¬ ність.
1.Проблеми відбору документів.
Критерії відбору документів на зберігання ¬ ня / знищення як говорилося вище, визначаються Державним архівним со ¬ Ветом США.
Задовго до створення цього адміністративного органу, ще в останній чверті XIX в., Конгрес США робив по ¬ тортури регламентувати відбір документів. Цікаво те, як швидко еволюціонувала його утилітаристського точка зору: від заборони на знищення документів федерального значення в 1877 р., мотивованої тим, що "Кожна папір, який ко ¬ гда-або коштувала того, щоб її записали і помістили серед громадянське справ , може мати в майбутньому цінність в сенсі істо ¬ річеской, біографічному або фінансовому для громадян нашої країни ", до часткового вирішення знищення документів через три роки і створення спеціального комітету для відбору доку ¬ ментів в 1889 р.
В результаті цього процесу сто років тому на постійне зберігання в федеральні архівосховища надходили лише до 4% документації, однак це обмеження не могло скоротити приплив документів, хоча перший закон, регулюючий відбір до ¬ ментів на знищення був прийнятий в 1943 р., відповідно до яким все зберігаються матеріали були умовно розділені на "до ¬ кументи" і "недокументи".
Так до першої категорії були віднесені "книги, папери, карти, фотографії, машінопечатние матеріали або інші до ¬ кументальние матеріали незалежно від фізичної форми і ха ¬ теристик, створені або отримані установою прави-тва Сполучених Штатів по федеральному законодавець ¬ ству або у зв'язку з здійсненням бізнесу ". У другу катего ¬ рію були включені бібліотечні та музейні матеріали "для довідкових або демонстраційних цілей", причому остання категорія періодично то розширювалася, то скорочувалася.
Ще один закон з управління федеральної документацією був прийнятий в 1976 р., Він, зокрема, передбачають ¬ Ріва установ ¬ ня механізму щодо запобігання створення з-зайвої доку ¬ ментації. Оскільки всі ці труднощі були наслідком де-централізованого бюрократизму, один з послід ¬ них законопро ¬ проектів, прийнятий в 1987 р., кілька розширював компетенцію На ¬ нальні архіву за рахунок Адміністрації служб загального призна ¬ чення.
До аналізу "документів" застосовується процедура експертизи цінності, розроблена в 1950-х рр.. теоретиком американського архівознавства Т. Шелленбергом на базі європейського архів ¬ ведческого досвіду. За Шелленбергу існує первинна і дру ¬ ковий цінність документів, яка визначається суто праг ¬ автоматичними міркуваннями: первинну цінність представляють документи, що знаходяться в діловодної обороті, вторинної цінність представляють документи, що вийшли з справу ¬ виробництва - тобто мають власне архівну (або по аме ¬ риканської термінології "доказову") цінність.
Т. Шелленберг розробив також критерії "інформативної цінності", яка визначається трьома ключовими поняттями - уні ¬ кальності, форма, зміст. Під "унікальністю" він подра-зумевал обсяг дублюючої інформації, що передбачало ви ¬ сокую ступінь кваліфікації архівіста. Поняття "форма" визна ¬ ділячи як ступінь інформативної концентрації, так і фізичні ¬ ське опис документа. Оцінка змісту документа повинна була проводитися в першу чергу виходячи з потреб уряду, і лише потім - з наукових міркувань. Ці критерії відбору документації поширювалися на федераль ¬ ні документи після 1861 р.
Хоча американське архівознавство розвивається в рамках сформульованої Шелленбергом теоретичної концепції, ко ¬ торая відповідає практичним цілям урядового справа-виробництва, в 1980-х рр.. були зроблені спроби пере ¬ огляду основних її положень (Л. Раппорт, Дж. Хем), в бік більш диференційованого відбору документів, мотивований ¬ ні тим, що до того часу, з метою скор ¬ щення паперових но ¬ носіїв інформації в архівознавство США широко використання ¬ лось мікрофільмування документів, а пізніше електронні носії.
2. Система президентських бібліотек.
Складовою частиною федеральної архівної системи США яв ¬ ляется система президентських бібліотек, в яких зберігаються до ¬ кументи, по ¬ священні роботі адміністрації того чи іншого президента. Це обумовлено в першу чергу децентралізований ¬ вим станом архівної справи та особливостями американського законодавства, яке довгий час розглядало офици ¬ альні документи як приватну власність. Внаслідок цього архіви деяких президентів США XIX століття виявилися ут ¬ затьмарені.
Документи двадцяти двох президентів, які займали прези ¬ дентскій пост в 1881-1929 рр.. акумулювалися у відділі руко ¬ пісей бібліотеки Конгресу США. Інститут президентських бібліотек був введений Ф.Д. Рузвельтом, який побудував пер ¬ вую Біб-ліотека в своєму маєтку Гайд-Парк на громадські кошти і ще в 1943 р. передав її державі - вона була від ¬ крита для гро ¬ вен ¬ ного користування в 1949 р.
У 1955 р. був прийнятий перший законодавчий акт про прези ¬ дентскіе биб ¬ ліотек, який поширював це правило на бібліотеки всіх наступних президентів.
З середини 50-х рр.. почався будівельний бум, в результаті якого меморіалу ¬ вими бібліотеками-сховищами в различ ¬ них штатах США про ¬ завелися всі господарі Білого дому, починаючи з Г. Гувера (1929-1933). Останньою президентської бібліотекою, відкритою в 2004 р. в штаті Арканзас, стала бібліотека Б. Клін ¬ тони, що налічує близько 80 млн. сторінок документів.
Строго кажучи, президентські бібліотеки не можна назвати ні бібліотеками, ні архівосховища в традиційному сенсі цього слова - скоріше це своєрідний гібрид архіву та музею, розташованого на території будь-якої університетського центру і виконує науково-дослідну функцію, кожен з яких, тим не менш, є невід'ємною частиною федераль ¬ ної архівної системи.
Цікаво, що документальні ресурси передаються в президентські бібліотеки з Національного архіву, що иллю ¬ стрірует внутрішні протиріччя американської архівної сис ¬ теми: виступаючи з одного боку за централізацію архівного управління, Національний архів з іншого боку сприяє розосереджує величезної кількості цінних документів у президентських меморіалах по всій країні.
Подібна практика викликає критику з боку ряду ис ¬ слідчих. Як дотепно зауважив Є.В. Старостін: "Прези ¬ дентскіе архіви Сполучених Штатів мають ту ж природу, що піраміди в Давньому Єгипті, коронні архіви в Середньовічній Європі, мавзолеї в Туреччині і СРСР, незліченні за життя по ¬ ставлені пам'ятники великому керманичу в Китаї".
У 1978 р. був прийнятий спеціальний акт, згідно з яким всі президентські доку ¬ менти були визнані державної собськістю, проте доступ до них міг контролюватися протягом 12 років, при цьому їх наукову опис слід було здійс-ствлять лише через 5 років з моменту надходження до архіву. З 1981 р. документи президентської адміністрації після закінчення терміну її повноважень були оголошені власністю Національного архіву, проте колишній глава держави зберігав право собст ¬ ності на документи особистого змісту, які могли бути вилучені з архіву на його розсуд.
Хоча доступ до документації американських архівів разре ¬ шен після закінчення 30 років з моменту її прийняття на зберігання, фонди президентських бібліотек нерідко представляють исклю ¬ чення з цього правила (наприклад, архів Дж. Ф. Кеннеді), хоча доступ до деяких категорій секретних документів дозволений в певних випадках не тільки адміністра-нормативним, а й про ¬ громадським організаціям.
Тут ми підійшли до проблеми доступу до архівної доку ¬ ментації в США, яка в 1970-1980-х рр.. широко дискутується ¬ валась в радянській Архівні літературі, але в даний момент втратила свою актуальність, по ¬ кільки значна частина документації федеральних і регіональних ¬ нальних архівів в на ¬ Чале XXI в. стала доступна англомовної та іспаномовної про ¬ но ¬ ності через Інтернет-ресурси.
Висновок
Розглянувши ключові стадії розвитку архівної справи в Со ¬ єднання Штатах Америки у другій половині XX ст., Можна сказати, що американське архівознавство навряд чи можна при ¬ знати бездоганним або зразковим, навпаки воно знаходиться в тривалій стадії становлення, на шляху відходу від примітивної утилітарно- прагматичної моделі до більш науковим класифікувалали ¬ каціям документів.
Прогрес у впровадженні нових електронних технологій, що забезпечує широкий доступ до документації, поєднується тут з пережитками буржуазного права відносно правитель ¬ дарських документів, поступова ліквідація яких почалася лише в останні півстоліття.
Не можна не відзначити як парадокс в американському архівовов ¬ дении прагнення до зміцнення централізованої архівної системи на чолі з Національним архівом, і створення у мно-гом автономної системи президентських бібліотек.
Таким чином, історичний і структурний досвід сучас ¬ ного американського архівознавства цілком обгрунтовано представляється у вітчизняній історіографії дуже своєрідна ¬ різним.


http://vkontakte.ru/id18182352
 
Форум » Навчання » Державний екзамен з історії (Архівознавство, 6 курс) » ЗАРУБІЖНЕ АРХІВОЗНАВСТВО. АРХІВНА СПРАВА В США
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz