Тоталітаризм і демократія. Конфлікт ХХ століття - Форум
Все для історика
Середа, 07.12.2016, 11:32
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Тоталітаризм і демократія. Конфлікт ХХ століття - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Навчання » Державний екзамен з історії (історія, 6 курс) » Тоталітаризм і демократія. Конфлікт ХХ століття
Тоталітаризм і демократія. Конфлікт ХХ століття
EkzorДата: Понеділок, 21.05.2012, 22:05 | Повідомлення # 1
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Репутація: 3
Статус: Offline
ХХ ст. – період розширення горизонтів знання.
Досягнення науки та Науковий технічний прогрес.
Більшість досвіду дух. і соц.-пол. Життя.
В 20-30 рр. в групі Д.: Росії, Німеччині, Італії, Іспанії, пізніше українах Сх. Європи і Азії склалися пол. Режими+ що мали комплекс схожих ознак. (Ці режими проголошували розрив з традиціями минулого, і обіцяли побудувати новий блискучий світ, привести народ до процвітання і щастя, але саме вони ввели в норму життя: терор і репресії + криваві війни).
Т. Феномен – поч. Використання з 1920-х рр.
Сам термін «т.» походить від лат. – діяльність, повнота, всеохоплюваність. Вперше у березні 1920 р. Використав Джованні Амендола (італієць лівої сторони у парламенті). Пізніше (1924) іт. Філософ Джентіве говорив про фашизм, як тоталітарну концепцію життя. Часто використовував цей термін Муссоліні. Називав свій режим «тоталітарною Д.» Гітлер і гітлерівці принаймі споч. використовували інший термін – авторитаризм.
У Джентіле і Муссоліні вкладали у трактуванняцього терміну позитине визначення:
Мета їх політики забезпечити єдність особистості, партії, Д, для досягнення вищої національної мети. У антифашистів цей термін: як антидемократичний, репресивний режим.
З приходом до влади Гітлера терм. «т.» вжив. Деякі теоретики. А офіційно вже не припинився, цей термін. У них більше було: нац.-соціалізм, нацизм, фашизм.
Щодо іншого Д. То тут однозначно нацизм, як режим тоталітарний.
У відносно СРСР поч. Використовуційвся цей термін «т» (30-ті рр.).
У Муссоліні і СРСР вказували на схожі риси «т.» у цих Д.
Для Іт. і Нім. – фашистські режими
13 пленум (1933) Комінтерну:
Фашизм – відкрита терористична диктатура найбільш реакційних членів, власників капіталу.
Ніби фашизм є продуктом капіталістичної системи, у період занепаду.
Напр. У 30-х рр. з,явилися дослідження одного австрійського економіста П. Дракер: т. Масові рухи вижили як протест людей проти їх становища, проти соціальної нерівності.
І він виділив різні форми т.:
- фашист.
- радянський.
І головне у них у тому, що т. Забезпечував там і там волю над економікою.
Період 2 Світ. війни і після маса літератури присвячена т. Де він розглядався з різних позицій.
Карл Фрідріх, Збігнів Бжезінський «тоталітарна диктатура і автократія »: 6 ознак:1. коли політична система спир. На ретельно розроблену і всеохопл. Ідеологію (ідеологія перетворюється в догму, своєрідну безперечну мудрість) 2.коли функціонує єдина масова партія(а іншим немає місця), хоч і членство в партії відкрито для всіх, але так не є. Ця партія має або олігархічну структуру, або переплітається з держ.бюрократією, або її контролює. 3.Засом управління є система терору під керівництвом партії і таємної поліції. 4. ЗМІ поставлені під жорсткий контроль влади. 5. Засоби збройної б-би монополізовані партією і урядом. 6. партія і уряд контролюють ек.життя.
Сучасний теоретик концепції «Т.» Лінц (70-90 рр) звертає увагу на недооціненними є багато позитивних рис «т», які є привабливими для людей («+» у тому, що ці режими були у певний період мобілізуючими чинниками, на короткий період – позитивна якість). 3 ознаки «т». : 1. наявність єдиного центру влади 2. однієї цільної обгрунтованої ідеології 3. партія і ті структури, які вона контролює направляють, заохочують участь громадян в участі пол. житті Д.
Тот. Режими ств. у 20 ст.,для вирішення певних завдань. Тут не було копіювання Сх.деспотій. тут проблема була у вирішенні індустріального р-ку Д., у кризі ек., мілітаризації економіки. Ці завдання могли бути вирішеними і без тот., а для тот. Режимів ці завдання перетв. у надзавдання, які мали бути вирішеними у найкоротший термін, цим обгрунт.повнота влади і її засоби. Але ці режими не могли бути життєздатними.тому вони і програли на противагу мирним сус-твам.
Становлення «т». потребувало 3 осн.компонентів: 1. ЗМІ (дешеві газети, радіо); сформований споживач, тобто мінімально грамотне населення. 2 повинен був скластися певний інститут впливу, яким стали масові політичні партії (це відбувалося, коли скас. майн. ценз, ценз осілості, скас.вікові, статеві рамки громадян), 3. необхідно було накопичити деякий досвід управління сус-твом, соц.-пол.процесом (це було здобуто в період 1 св.війни), у роки війни концентрація влади у Д., концентрація мілітариз. Економіки, управління соц. Процесами шляхом мобілізації вел.кількості людей.
20 ст. стало періодом народження двох пол.рухів, які по максимуму продемонстрували свою схильність до тоталітаризму:1)нац.-соц. (фашизму) і 2)комунізму: 1) зразу виступив як тот.режим. ідеологія – расові переконання, доводилась виключність однієї нації. Політична програма цього руху – нації пропонують згуртування навколо однієї партії, керованої вождем, змінити своє життя і мати місію керівництва усіма нар. і націями. Структура теж «тот» х-р. Характерна жорстка централізованість влади в руках еліти.
Дещо складніше ніж нац.соц. складалося ситуація з комунізмом.
Встановлення марксистського типу тот.
Марксизм спочатку виник як теорія побудована на основі матеріалістичної філософії і т.ч. теорія пояснення світу. Вже пізніше він почав пертворюватися у ідеологію. З самого початку цю теорію навряд можна визначити як тоталітарну. Вони запропонували поєднати теорію з практикою. Щоб можна було впливати на сусп.явища. Семе пізнання дійсності дає можливість впливати на цю дійсність. Природній історичний процес змін буде керуватися і управлятися людиною. Щоб людина зрозуміла цю суть явищ – це мало назву матеріалістичне розуміння історії.
Не загостр. увагу на протиріччях одного класу проти ін., а на їх співробітництві. Але з часом марксизм зазнав вел.трансформацій. Ще вони почали шукати у своїй сучасності ту силу, яка все змінить. Їм не терпілося пришвидшити цей процес. Звернули увагу на пролет., що могли піти за цими ідеями. Тому більш пізні Маркс і Енгельс стали винахідниками міфу про історичну місію пролетаріату. Клас, який може перевернути сус-во, тому їм треба було привити ідеї революціонізму. Тому з теорії марксизму перетворився у ідеологію. Це вимагало переробити теорію т.ч., що вона стала зрозумілою для малоосвіченої більшості і привити ідею клас.б-би.
Марксизм увійшов у екон. Історію, соц-пол. теорії наступних періодів. Доля М. Як ідеології була більш складною і неоднозначною. Але здобула великого поширення. Каутський, Берштейн сприйняли М. як науки і прийшли до висновку, що у їх поглядах були неточності: 1. ресурси розвитку капіталізму не вичерпані, що на його базі можна добитися суттєвого покращення становища робітників. 2. капіталізм набуває нового подиху р-ку.
Коли М. почали використовувати як ідеологію руйнації, то ні про який гуманізм чи демокр. Не могло йти і мови. Ленін і його послідовн. ств. орг-ції від імені свого передового класу. Ленін був гуманістом тоталітарного типу. Більшовики установили тоталітарний режим завдчки партії. Саме з Леніна починає встановлюватися той режим, який продовжив Сталін.


http://vkontakte.ru/id18182352
 
Форум » Навчання » Державний екзамен з історії (історія, 6 курс) » Тоталітаризм і демократія. Конфлікт ХХ століття
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz