Реформаторська діяльність С.Ю. Вітте. - Форум
Все для історика
Вівторок, 06.12.2016, 20:46
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Реформаторська діяльність С.Ю. Вітте. - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Навчання » Державний екзамен з історії (Всесвітня історія, 5 курс) » Реформаторська діяльність С.Ю. Вітте.
Реформаторська діяльність С.Ю. Вітте.
EkzorДата: Субота, 19.05.2012, 17:29 | Повідомлення # 1
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Репутація: 3
Статус: Offline
Розвиток залізничного транспорту і російської промисловості введення винної монополії, упорядковування фінансів, податків, зовнішньою торгівлі, грошового звернення і, нарешті, обмеження самодержавства після публікації Маніфесту 17 жовтня 1905 року – ось основні віхи реформаторській діяльності Сергія Юльевіча Вітте.
Економічна ситуація в країні була вельми сприятливою. Російська промисловість знаходилася на підйомі, і Вітте вирішив, що необхідно підтримати вітчизняні товари промислового виробництва за допомогою особливої митної політики. Вітте ввів принципово нове в зовнішньоторговельну політику. Вітте в 1893 р. добився ухвалення закону, що свідчив, що ввізні мита 1891 р. (їх якраз назвати заборонними) визнаються нормою. Більш того, міністр фінансів по узгодженню з міністром закордонних справ міг підвищувати ці ставки у випадку відмови країни сприяти Росії в експорті хліба. Незабаром Німецька імперія відповіла на введення тарифу 1891 р. установкою особливих мит для російського експорту, головним чином це був хліб. Вітте лякали неминучим поразкою в митній війні, що вибухнула, але Сергій Юльевіч не поступився і довів почату реформу до кінця. Німеччина, опинившись без російського хліба була вимушена укласти з Росією двосторонній договір на 10 років, який згодом був переукладений ще на триваліший термін. Подібні угоди були поміщені також з Францією і Австро-Венгрией. Система двосторонніх торгових угод стала домінантою російської зовнішньої торгівлі. Міждержавні угоди стали важливою частиною нової торгово-промисловій стратегії Російської держави. Фіскальні результати нової тарифної політики Вітте опинилися вельми позитивними.
Грошово-фінансова система Ахіллесової п'ятої грошово-фінансової системи Росії довгий час була велика кількість кредитної паперової маси (банкнотів). Всі спроби попередників Вітте справитися з ситуацією викликали бурю серед народу, особливо під час реалізації урожаю. Першою ідеєю Вітте на посту міністра фінансів було подолання кризи, що вибухнула, з грошовою готівкою шляхом додаткової емісії кредитних квитків(!). Сергій Юльевіч усвідомив помилковість своїх розрахунків і приділив велика увага вивченню досвіду своїх попередників, що намагалися закласти передумови для введення золотого забезпечення рубля і розміну паперових грошей на металевих. Цій лінії почав дотримуватися і Вітте, що уклав на порівняно вигідних для Росії умовах ряд серйозних позик, найбільш великі з яких – 1894 і 1896 років. Російською імперії була необхідна серйозна реформа – повномасштабне перетворення всієї грошово-фінансової системи. Як базовий забезпечення реформи Вітте без жодного сумніву вибрав золото. Просочування інформації про підготовлювану реформу викликало справжній вибух нападок на Вітте. Реформа істотно зачіпала інтереси тих, хто завжди в Росії був господарем положення. Введення золотого паритету і підвищення курсової стійкості рубля могло буквально підстебнути розвиток російської промисловості. Що ж до аграрного сектора, те підвищення курсової вартості рубля неминуче повинно було привести до падіння цін на сільськогосподарську продукцію. Спалахнула буря обурення з боку сільських господарів і новоявлених фермерів. Почалася серйозна конфронтація Вітте з Державною радою, яка намагалася відкликати всі прийняті Міністерством фінансів нововведення. Тут повною мірою позначилися такі якості Вітте, як інтуїція, прагматичний розрахунок і уміння користуватися механізмами влади. Відтепер вводився вільний розмін кредитних квитків на золото. Державний банк став єдиним інститутом в країні, що мав право займатися емісією. Він мав право випускати незабезпечені золотом банкноты на суму не більше 300 млн. рублів. Всі кредитні квитки понад цю суму повинні були бути забезпечені золотом рубель за рубель. Вже було заготовлено зразки, що карбували нової монети «Русь», яка, відповідно до планів Вітте, винна була замінити рубель. Таким чином, солідний золотий запас, сприятлива економічна ситуація і позитивний зовнішньоторговельний баланс дозволили Росії благополучно прейти на нову грошову систему і прискорити індустріально капіталістичну модернізацію країни.
Податкова система Так в 1893 році доходи держави перевищили витрати на 98,8 млн. рублів. В основному це могло бути досягнуто тільки завдяки збільшенню податків. Зокрема, при Вітте була остаточно скасована подушна подати в землеробських районах Сибіру, оборонна подати прийняла форму розкладального податку. Але головне – Вітте зробив спробу реформування торговельно-промислового обкладення. Головний бич всіх податків – обкладення не розміру доходу, а форми власності і особі власника (залежно від гільдії, титулу і т.п.). На початок двадцятого століття ці податки приносили казні близько 7% від всієїьсуми державних доходів. Вітте почав реформу з того, що збільшив промисловий податок з трьох відсотків до п'яти. Доходи казни відразу збільшилися на 5 млн. рублів. У 1893 р. була викладена програма Міністерства фінансів по реформуванню податковій галузі, основною суттю якої була переорієнтація із зовнішніх ознак при оподаткуванні (див. вищий) на інших, сучасніші методи. Після жарких дебатів на цю тему 8 червня 1898 року був введений промисловий податок. Сам податок складався з основного і додаткового. Основний податок був ні чим іншим, як щорічною платою за ліцензію на право заняття тим або іншим видом діяльності. Але тепер його розмір встановлювався залежно від галузі підприємства, його розмірів і місця положення. У зв'язку з цим всю Російську імперію поділили на 5 економічних регіонів по рівню розвитку. Таким чином, оподаткуванням залежно від наявності особових привілеїв або княжого титулу було покінчено. Додатковий податок, що стягується з колективних підприємств підрозділявся на податок з капіталу і процентний збір з прибутку. Причому процентний збір з прибутку стягувався тількитв тому випадку, якщо прибуток перевищував 3% від основного капіталу і встановлювався за принципом помірної прогресивності. Додатковий податок з решти всіх підприємств стягувався у вигляді розкладального податку і процентного збору з прибутку. Новий промисловий податок дещо збільшив доходи казни (за перший же рік надходження виросли з 48 млн. рублів до 61 млн. рублів, тобто 27%). Основну ж масу бюджетних надходжень складали акцизні збори від виробництва таких товарів, як горілка, тютюн, сірники, гас і цукор. Саме на збільшення акцизних зборів, тобто непрямих податків доводилася основна частина «податкових» доходів державного бюджету.


http://vkontakte.ru/id18182352
 
Форум » Навчання » Державний екзамен з історії (Всесвітня історія, 5 курс) » Реформаторська діяльність С.Ю. Вітте.
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz