Все для історика
Четвер, 28.03.2024, 11:54
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Перша російська революція в Росії - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Навчання » Державний екзамен з історії (Всесвітня історія, 5 курс) » Перша російська революція в Росії (та модернізація політичного ладу.)
Перша російська революція в Росії
EkzorДата: Субота, 19.05.2012, 17:28 | Повідомлення # 1
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Репутація: 3
Статус: Offline
На початку XX в. у Росії склалися об'єктивні і суб'єктивні передумови революції, обумовлені, перш за все особливостями Росії як країни другого ешелону. Найважливішими передумовами стали чотири основні чинники. Росія залишалася країною з нерозвиненою демократією, відсутністю конституції, відсутністю гарантій прав людини, що випало активність опозиційних уряду партій. Після реформ середини XIX в. селянство отримала менше землі, чим вони використовували до реформи для забезпечення свого існування, що викликало соціальну напруженість в селі. Що наростали з другої половини XIX в. суперечності між швидким зростанням капіталізму і пережитками кріпацтва створювали об'єктивні передумови незадоволеності, як буржуазії, так і пролетаріату. Крім того, Росія була багатонаціональною країною, в якій положення неросійських народів було украй важким. Саме тому велику масу революціонерів складали вихідці з неросійських народів (євреї, українці, латиші). Все це свідчило про готовність цілих соціальних груп до революції.
Революційний виступ, обумовлений вищепереліченими суперечностями, були прискорено такими подіями, як неврожаї і голод у ряді губерній на початку XX в., економічна криза 1900-1903 рр., яка привела до маргіналізації великих мас робочих, поразка Росії в російсько-японській війні. Причини революції коренилися в незавершеності соціально-економічної та політичної модернізації країни. Головна причина революції полягала в гострому протиріччі між залишками феодалізму в політичному і економічному ладі Росії і новими капіталістичними продуктивними силами і виробничими відносинами. Залишками феодалізму в політичному ладі були збереження самодержавства, відсутність в країні політичних свобод, поліцейсько-чиновницьке свавілля, повне політичне безправ'я; в економічному ладі поміщицьке землеволодіння, селянське малоземелля, зростаюча убогість села.По своєму характеру революція 1905-1907 рр. була буржуазно-демократичною, оскільки була направлена на реалізацію вимог: скидання самодержавства, встановлення демократичної республіки, ліквідацію станового ладу і поміщицького землеволодіння.
Періодизація революції: 1-й етап - початковий - з 9 січня до осені 1905 г .; 2-й етап - кульмінаційний - з осені 1905 г . по грудень 1905 г .; і етап - завершувальний - січень 1906 г . - червень 1907 г . Початок революції поклали події 9(22) січня 1905 у Петербурзі. Цього дня була розстріляна багатотисячна мирна демонстрація робітників, що направлялись з петицією до царя, у якій містилося прохання поліпшити умови їхнього життя. Демонстрацiю очолював відомий священик Георгій Гапон. Було вбито понад 200 чоловік і кілька сотень поранено. Кривава неділя у столиці викликала хвилю обурення у всій імперії. Країною прокотилась хвиля страйків, які охопили й українські міста, зокрема Катеринослав, Харків, Київ, Миколаїв, Одесу. Страйкарі висунули не тільки економічні, а й політичні гасла (особливо у першій половині жовтня 1905). Одночасно з робітничими страйками розгортався і селянський рух: селяни палили поміщицькі маєтки, господарські будівлі, забирали худобу, ділили між собою панські й державні землі. Революційні настрої, які охопили армію і флот, посилились внаслідок невдач у війні з Японією та укладення Портсмутського мирного договору 1905, що призвело до втрати Ляодунського п-ва та Південного Сахаліну. 14 червня 1905 р. у одеському порту вибухнуло повстання на панцернику «Потьомкін». Серед керівників повстання були українці Григорій Вакуленчук та Опанас Матюшенко, а серед офіцерів, котрі приєднались до повстання, член РУП Олександр Коваленко. Армія перестала бути надійною опорою самодержавства. Восени 1905 селянський рух охопив понад третину повітів європейської частини імперії. У жовтні-листопаді 1905 відбулись нові заворушення у військових частинах, що розміщувались у Кронштадті, Севастополі, Києві, Полтаві, Харкові, Чернігові, Білій Церкві. В цих умовах царський уряд змушений був піти на поступки. 17(30). 10. 1905 Микола ІІ видав маніфест, в якому проголошувалось надання Державній Думі законодавчих прав (проект скликання дорадчої Думи, т.зв. Булигінської, не був реалізований), розширення виборчих прав громадян, демократичні свободи — свободу совісті, друку, зібрань та об'єднань. Однак у своєму ставленні до маніфесту російське суспільство не було єдиним. Отримавши гарантії конституційного правління і готуючись до виборів у Думу, ліберальна опозиція проголосила створення політичних партій — конституційних демократів (кадетів) і «Союз 17 Октября» (октябристів) та намагалась перевести революційний рух на мирний конституційний шлях. Деякі політичні сили, зокрема більшовицька партія, пропагували радикальні методи боротьби з урядом, закликали до збройних виступів. У грудні 1905 був опублікований виборчий закон, на основі якого наприкінці лютого — на початку березня 1906 відбулися вибори до І Державної Думи, що проходили в умовах урядових репресій. Ліві партії бойкотували вибори. Найбільше місць (34% від загального числа членів Думи) здобула партія кадетів. У І Думу від України було обрано 102 депутати. II Державна Дума, вибори до складу якої відбувались у січні-лютому 1907, виявилась ще більше лівою та опозиційною, ніж перша. 20.2.(5.3).1907 нова Дума розпочала свою роботу. Як і раніше, в центрі уваги стояло аграрне питання, навколо якого і розгорілась гостра боротьба. Уряд не бажав робити жодної поступки в аграрному питанні і припинив його обговорення. 3.(26).6.1907 царським маніфестом II Дума була розпущена. Одночасно змінено положення про вибори, що порушувало жовтневий маніфест «Основні державні закони Російської імперії». Царський маніфест від 3.6.1907 про розпуск II Думи ознаменував відмову царизму від реформ та остаточну поразку революції 1905-07. Таким чином, в ході буржуазно-демократичної революції 1905-1907 рр., не дивлячись на всі досягнення, не вдалося добитися вирішення основних завдань, що висувалися на початку революції, скидання самодержавства, знищення станового ладу і встановлення демократичної республіки.


http://vkontakte.ru/id18182352
 
Форум » Навчання » Державний екзамен з історії (Всесвітня історія, 5 курс) » Перша російська революція в Росії (та модернізація політичного ладу.)
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz