Все для історика
Четвер, 19.10.2017, 17:08
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Підготовка Німеччини до «східного походу». - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Навчання » Україна в другій світовій війні » Підготовка Німеччини до «східного походу».
Підготовка Німеччини до «східного походу».
EkzorДата: Вівторок, 08.05.2012, 09:20 | Повідомлення # 1
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Репутація: 3
Статус: Offline
Після розгрому французької й англійської армій улітку 1940 р. та невдалої для СРСР фінської кампанії (листопад 1939-березень 1940 рр.) Гітлер вирішив, що настала пора для реалізації давно вино¬шуваної ним основоположної мети націонал-соціалістичної партії — усунення збройним шляхом Радянського Союзу як найбільшої переш¬коди на шляху до світового панування та створення "великої світової німецької імперії".
На цей час фюрер та його оточення остаточно втратили будь-яку повагу до Радянського Союзу та його армії. Майбутня війна проти СРСР подавалася як така собі "військова гра на ящику з піском", настільки, мовляв, ця країна неспроможна з воєнного погляду. Ще в червні 1940 р. Гітлер, розмірковуючи щодо перспектив війни після перемоги над Францією, висловив думку про те, що наступним кроком мусить стати кампанія проти СРСР, до всього — уже в 1940 р. Але військове керівництво визнало цей термін нереальним.
У кінці липня 1940 р., коли військова могутність третього рейху досягла вищої позначки, на нараді керівництва збройними силами Німеччини Гітлер уперше заговорив як про конкретну мету про "східний похід", що повинен відбутися ще до завершення війни проти Англії та в разі успіху примусить її капітулювати. Тоді ж він наказав готувати план нападу на СРСР, що дістав кодову назву "Барбаросса" (за іменем войовничого прусського короля). І такий план у грудні того ж року був розроблений і затверджений до виконання як "директива №21". В основу плану було покладено вже випробувану ідею "блиска¬вичної війни", тобто, за строк від трьох тижнів до п'яти місяців німецькі війська збиралися знищити Червону армію й вийти на лінію "двох А' — Архангельськ-Астрахань. В інструктивному додатку до плану "Барбаросса" гранично відверто говорилося про характер війни: "Війна проти Росії — один із найважливіших етапів боротьби за існу¬вання німецького народу.
Незважаючи на те, що в політичних колах Німеччини панували на¬строї бундючної самовпевненості, військове керівництво, організатори воєнної економіки приділяли підготовці "східного походу виняткову увагу. А можливості вони мали величезні. Німеччина використовувала воєнно-економічну базу, яка значно переважала аналогічні можливості Радянського Союзу й, до всього, відзначалася високим рівнем техно¬логій. Це дозволило належно озброїти армію вторгнення. Німецька зброя загалом добре зарекомендувала себе в бойових діях у Західній Європі. Грозою для французьких, британських та інших вояків були танки T-IV, пікірувальні бомбардувальники ("штукас") та ін.
Відповідно до плану "блискавичної війни", німецькі генерали виро¬били тактику бойових дій — танкові клини, що повинні були забезпе¬чити стрімкість і глибину прориву на радянську територію. На 1 черв¬ня 1941 р. кількість танкових і моторизованих з єднань, як і чисельність вермахту в цілому, збільшилася вдвічі. Різко нарощувався випуск тих зразків зброї, котрі добре себе виявили під час європейської кампанії. Водночас використовувалося озброєння й засоби пересування розгро¬млених вермахтом 180 французьких, британських, бельгійських, чехо¬словацьких, голландських, норвезьких дивізій. Посилено відпрацьову¬валася взаємодія військ, будувалися склади та бази військового майна, командні пункти (серед них стаціонарний для верховного командуван¬ня "Вольфшанце" в Східній Пруссії). Вздовж радянського кордону розмістилися спеціальні органи для ведення агентурної та диверсійної роботи на радянській території, відпо¬відні підрозділи, зокрема полк особливого призначення ' Бранденбург-800", а також сформовані з добровольців 40-тисячної діаспори україн¬ських націоналістів у Польщі та Німеччині батальйони "Нахтігаль" і "Роланд". Інтенсивно провадилося на польській території будівництво воєнних об'єктів, доріг, мостів, вузлів зв'язку. Лише аеродромів та посадочних майданчиків уздовж кордону було споруджено 150. Якщо відразу після укладення договору з СРСР Гітлер відтягнув од радянського кордону основні сили, залишивши їх обмаль (на 150 км — одну дивізію та й то слабо укомплектовану), то з лютого 1941 р. відповідно до плану "Барбаросса" з наступним походом на Індію через Афганістан почалося інтенсивне перекидання військ до кордонів з СРСР. Готувалися до спільних дій із німецькою армією й війська її союзників — Італії, Румунії, Угорщини, Словаччини, Фінляндії.
Всі ці заходи здійснювалися з дотриманням максимальної секрет¬ності. Контррозвідка вела невсипущу боротьбу з чутками про можливу німецьку агресію. Для дезінформації майбутнього противника на залізничних станціях Східної Пруссії та Східної Польщі (цей райоь дістав кодову назву "Вінтер") демонстративно вантажилися на платформи танкові частини для перекидання їх нібито на Захід. А за лінією Варшава-Радом їх вивантажували й уночі повертали назад. "Арми вторгнення" налічувала загалом 5,5 млн. солдатів та офіцерів, у розпо-рядженні яких було 4,3 тис. танків, до 5 тис. літаків, 4/,2 тис. гарма~ і мінометів.
Вона складалася з трьох груп — "Північ", "Центр" і "Південь На напрямах головних ударів німецькі війська втроє-вчетверо перевс-жали радянські. Проти України було зосереджено групу армії-"Південь" у складі 5 / дивізій і 13 бригад вермахту та союзників Німеч¬чини — Румунії й Угорщини.
У кінці квітня 1941 р. в ставці фюрера розглядався часовий графік операції "Барбаросса". Було визначено, що сильні бої біля кордону триватимуть до чотирьох тижнів. У подальшому слід чекати лише не значного опору противника. З 10 червня війська, призначені для про риву, стали виводитися ночами у висхідні райони поблизу радянського кордону. Чому вибір упав саме на 22 червня? Існує таке пояснення. У "новій канцелярії" в Берліні стояв найдосконаліший телескоп, за яким фюрер, великий прибічник астрології, звіряв свої найважливіші рішення. Дату нападу на СРСР 22 червня 1941 р. він також "прочитав із допомогою цього телескопа, хоча керівництво вермахту й переконувало його, що з воєнного погляду втрата кількох літніх тижнів може дорого коштувати Німеччині. Та гору взяла самовпевненість фюрера. Адже він спирався на армію, що на той час не мала собі рівних.


http://vkontakte.ru/id18182352
 
Форум » Навчання » Україна в другій світовій війні » Підготовка Німеччини до «східного походу».
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz