| Ekzor | Дата: Вівторок, 08.05.2012, 09:19 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| На відміну од Німеччини та її союзників, котрі на початок червня 1941 р. перебували в стані найвищої бойової готовності, радянські війська, що протистояли німецьким, виявилися не готовими до ведення бойових дій на всіх ділянках прикриття кордону. Фактом є те, що доволі бідний із матеріального погляду народ за скрутних умов передвоєнного часу віддавав своїй армії все, що міг. Асигнування на оборону, що в 1939 р. становили 25,6% державного бюджету, в 1940 зросли до 38,6%, а на 1941 — до 43%. При цьому приріст продукції оборонної галузі промисловості за передвоєнні роки втроє перевищив загальне зростання промислової продукції в країні.
Новостворений воєнно-промисловий комплекс міг ще до початку війни перейти на масове виробництво новітніх зразків бойової техніки — танків, літаків, гармат, підводних човнів, розроблених вітчизняними кон¬структорами. А це була першокласна бойова техніка-літаки МИГ-3, Як-1, Пе-2, підводний крейсер "К", найкращі в світі танки КВ і Т-34 (до речі, останній дехто вперто намагався зняти з серійного виробництва як нібито неперспективний). Проте, незважаючи на наявність новітніх моделей танків і літаків, реактивних мінометів і автоматів, промисловість, на жаль, тиражувала озброєння саме застарілих зразків. Водночас деякі найбільш вдалі зразки зі старого арсеналу безпідставно знімалися з виробництва. Стіною проти модернізації озброєння стояли діячі епохи громадянської війни. Наслідок був сумний: кількість танків і літаків новітніх конструкцій не перевищувала 18%, автоматичної зброї майже не було й т.ін. На жаль, і рештою 82% армія не змогла скори¬статися через традиційні безгосподарність і неорганізованість, безтур¬ботність керівництва. Тим часом чисельність армії зростала. Від січня 1939 по червень 1941 р. в Червоній армії було сформовано 125 нових дивізій, яким надали понад 7 тис. танків, 17,7 тис. літаків, до ЗО тис. гармат, 52,4 тис. мінометів. Один тільки Київський особливий військовий округ збіль¬шився на 8 механізованих корпусів, 8 стрілецьких та 10 авіаційних дивізій, 5 артилерійських протитанкових бригад тощо. Проте укомпле¬ктованість дивізій становила всього 60% норми, озброєння надходило переважно застарілих зразків, хоча ще до початку війни спеціалісти знали, що радянські танки старих зразків виходять із ладу після участі в 1-3 атаках, а німецькі — після 3-15. Автомашин у військах було всьо¬го 43% норми, коней — 70%.
Формально виходило, що за кількісними показниками Червоній армії не було рівних — лише за танками й літаками вона переважала майже вдвічі Німеччину, Японію, Італію, Румунію та Фінляндію, разом узяті. І хоча це було переважно застаріле озброєння, все ж таки залишалися шанси зберегти боєздатність армії, принаймні, в обороні. Для цього потрібно було небагато: кваліфіковане керівництво. Найбіль¬ша трагедія Червоної армії полягала саме в бракові такого. Криваві сталінські 'чистки" 30-х-початку 40-х рр. завдали Зброй¬ним силам СРСР непоправних втрат. За 17 місяців (з травня 1937 р.) з армії було усунуто не менш як 44 тис. представників командного складу. На порозі війни не залишалося нічого іншого, як вдатися до випро¬буваного методу вирішення кадрових питань — "висуванства". Ця кадрова "ротація' призвела до негативних наслідків. На початок 1941 р. лише 7% командно-начальницького складу мало вищу освіту, а 37% узагалі бракувало відповідної підготовки. Зниження професійного рівня командного складу мало наслідком погіршення бойової підготовки. Червонофлотці Чорноморського флоту, щоб уразити одну ціль, витрачали на навчаннях подеколи 150 снарядів.
Здійснювана адміністративно-силовими засобами сталінська модернізація перетворила Радянський Союз за десять років у другу за індустріальною могутністю державу світу (після С Ш А). За роки довоєнних п'ятирічок було побудовано близько 9 тис. великих промислових підприємств. Обсяг валової промислової продукції перевищив рівень 1913 р. в 7,7 раза, при цьому виробництво засобів виробництва збільшилося в 13,4 раза. Починаючи з 1927 p., компартійно-радянське керівництво країни взяло рішучий курс на мілітаризацію народного господарства. За перші дві п'ятирічки була створена інфраструктура, необхідна для розгортання оборонної промисловості. У регіонах, віддалених від західних кордонів, розгорталося будівництво підприємств, які працювали безпосередньо на армію: авіабудівних, танкових, з виробництва артилерії і стрілецької зброї, боєприпасів.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
