Терор і криваві звірства нацистських загарбників - Форум
Все для історика
П`ятниця, 24.10.2014, 08:59
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Терор і криваві звірства нацистських загарбників - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Навчання » Україна в другій світовій війні » Терор і криваві звірства нацистських загарбників (Політична «дезинфекція по-нацистськи».)
Терор і криваві звірства нацистських загарбників
EkzorДата: Вівторок, 08.05.2012, 09:04 | Повідомлення # 1
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Репутація: 3
Статус: Offline
На окупованій території фашисти скасували чинність радянських законів, увели німецько-фашистське кримінальне право і німецькі суди. Усе життя населення регламентувалося наказами, за невиконання яких загрожувала смертна кара. Біля входів до кафе, ресторанів, стадіонів та інших місць загального користування рясніли надписи: «Тільки для німців», «Вхід українцям заборонено» та їм подібні. Це був жорстокий режим політичного безправ’я, безмежної сваволі, терору, нещадної експлуатації і відкритого грабунку. Нацисти здійснювали в державному масштабі заздалегідь продуману політику винищення радянських громадян. В Україні виявлено не менше 250 місць масових страт мирного населення, існувало 180 великих концентраційних таборів і 50 гетто. У Києві в Бабиному Яру розстріляно 100 тис, чол., а всього в місті від рук фашистських катів загинуло близько 200 тис. чол. У Янівському "таборі примусових робіт" під Львовом, створеному для знищення населення, було закатовано 200 тис. чол., а всього у Львові і Львівській області гітлерівці знищили понад 600 тис. чол., як радянських громадян, так і привезених з інших окупованих країн. У Харківській області окупанти вбили та замучили не менше 270 тис. чол. цивільного населення, 23 тис. військовополонених. Крім того померло від голоду та виснаження 110-120 тис. чол. А всього в Україні було вбито і замучено близько 4 млн. чол. цивільного населення, 1365 тис. військовополонених. В Україні трагічної долі селищ Лідіце в Чехословаччині і Орадур-сюр-Глан у Франції, які були повністю знищені, а населення розстріляно нацистами, зазнали понад 250 сіл. Серед них - село Кортеліси Волинської області.
Визнаючи тільки силові методи управління захопленими територіями, новоявлені колонізатори віддавали перевагу фізичному терору. Обіцянка фюрера, що на Сході він провадитиме "планомірну політику народовигублення", висловлена ще в 30-ті pp. в розмові з публіцистом Германом Раушнінгом, не була обмовкою. На українській землі фашисти позбавили життя 5 млн. 264 тис. чоловік мирного населення та військовополонених. Для здійснення небувалого терору нацистські проводирі створили відповідний механізм — безжального та невблаганного Молоха у вигляді СС і СД. У березні 1941 р. Гіммлерові як рейхсфюреру СС було надано необмежену свободу дій для виконання "особливих завдань фюрера", що випливали з "остаточної боротьби двох несумісних політичних систем". У відповідній директиві Гітлера підкреслювалося, що за дії, спрямовані проти "ворожих цивільних осіб" на радянській території, не буде ніякого покарання "навіть якщо ці дії є військовим злочином..."
У в цьому, і в інших керівних документах наголошувалося, що з цивільним населенням слід поводитися "безпощадно", щоб не виглядати слабкими. Збереглося висловлювання фюрера за липень 1941 р. про те, що "гігантський простір" слід якнайшвидше прибрати до рук "шляхом розстрілу кожного, хто скоса погляне", адже чим далі на Схід, "тим менше вартує людське життя".
На "Сході , як фашисти називали окуповані території СРСР, зокрема Україну, вони взагалі не вважали за потрібне церемонитися з 'тубільцями . У лютому 1942 р. з відділу контррозвідки Генерального штабу вермахту в міністерство східних окупованих областей надійшла доповідь про обстановку в Україні. У ній, зокрема, зазначалося: "Усюди за рубежем абсолютно не розуміють політики Німеччини щодо українців... На Україні управління здійснюється лише методом терору".
Знахабнілі авантюристи, нацистські ватажки, хоч як дивно, усвідо-млювали себе злочинцями. Але одного разу ставши на згубний шлях, далі вже йшли напролом, торуючи його чимраз новими злочинами про-ти людства. "І коли ми переможемо, то хто спитає нас про методи?" — записав у своєму щоденнику Геббельс після тривалої розмови з Гітлером. І далі: "На нашій совісті стільки всього, що ми повинні перемогти, інакше весь наш народ і ми на чолі всього, що є для нас дорогим, будемо знищені".
Розпізнавши суть "нового порядку", населення України в основній своїй масі не визнало його — не лише відверто людиноненависницьку фашистську ідеологію нацизму, а й усе те, що вона принесла в Україну. Іочуття відрази незмірно посилилося, коли українці зіткнулися з тотальним фізичним терором окупантів. А торкнувся він прямо чи опосередковано всіх, хоч на вістрі його насамперед були "політичні вороги" рейху: комуністи та євреї.
Полювання на членів комуністичної партії та посадовців радянської влади розпочиналося відразу після приходу німецької армії. Списки та адреси цих людей ще задовго до початку війни складалися фашистсь га для СРСР", "Німецька розшукова книга", "Довідковий лист вияв-лень місць проживання". У полювання на комуністів, комсомольців, радянських та профспілкових активістів, депутатів рад і взагалі всіх небажаних (слід сказати, що тільки членів КП(б)У на окупованій території залишилося "без дозволу партії" 113 тис. чоловік) ревно включилися жертви сталінського колгоспного будівництва, ті, хто постраждав від великого терору' та ін. Стіни будинків, паркани були заліплені наперед виготовленими відозвами до населення із закликами повідомляти про комуністів, працівників НКВС, радянських активістів тощо. Такі самі заклики лунали з гучномовців, установлених на автома-шинах, що безперервно роз'їжджали вулицями міст.
Жодне повідомлення не залишалося поза увагою окупантів. У день вступу в с.Андріївка Балаклейського району Харківської області фаши-сти розстріляли весь актив — 18 чоловік. Доноси сипалися з усіх боків. У серпні 1941 р. в місцеву німецьку військову комендатуру надійшов донос старости села Дмитрашківка Вінницької області И.Берестина про те, що під час виконання вказівки німецьких властей стосовно ви-значення готовності зернових до збирання комуніст Г.Слюсар "терори-зує жителів і підбурює їх не збирати врожай" [ЦДАВОУ, ф.КМФ-8, оп.2, спр.397, арк.6]. Слюсаря тут же заарештували й розстріляли.
Серед комуністів і комсомольців було чимало безмежно відданих комуністичним ідеям людей. І вмирали вони по-геройськи. У Верх-ньодніпровському районі Дніпропетровської області комуніста П.Пальоху поліцаї кинули в річку під лід. Останніми його словами були такі: 'Пальоха вмирає, але Радянська влада, Комуністична партія житимуть завжди" [ЦДАГОУ, ф.1, оп.9, спр.8, арк.95].
Багато комуністів та радянських активістів було вигублено через систему заручників, яку широко використовували фашисти в боротьбі проти руху Опору. За 1941-1944 pp. загинуло не менш як 50 тис. членів ВКП(б).


http://vkontakte.ru/id18182352
 
Форум » Навчання » Україна в другій світовій війні » Терор і криваві звірства нацистських загарбників (Політична «дезинфекція по-нацистськи».)
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz