Все для історика
П`ятниця, 23.06.2017, 14:52
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Трагічна доля українського народу у роки війни. - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Навчання » Україна в другій світовій війні » Трагічна доля українського народу у роки війни. (Людські і матеріальні втрати України у війні.)
Трагічна доля українського народу у роки війни.
EkzorДата: Вівторок, 08.05.2012, 08:42 | Повідомлення # 1
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Репутація: 3
Статус: Offline
Заданими «Книги Пам'яті України», людські втрати оцінюються в 10 млн. чол.: 4,5 млн цивільного населення, близько 4,1 млн військовослужбовців (убитих, загиблих у полоні, зниклих без вісти, померлих від ран і хвороб у повоєнні роки), понад 200 тис. остарбайтерів, які не повернулися додому з каторжної праці на чужині, не менше 100 тис. членів ОУН та вояків УПА, 50 тис. радянських партизанів і підпільників, близько 16 тис. українців, які загинули у складі збройних формувань, що воювали на боці Німеччини2.
Демографічні втрати були значно більшими й становили 13,6 млн чол.3 Україна втратила 16,7% усього населення. Воєнні дії й тривала окупація спричинили кардинальні демографічні та соціальні зміни в Україні. У середині 1941 р. в містах республіки налічувалося 14 млн мешканців, після закінчення війни - 7,6 млн. Надзвичайно негативні наслідки мав статевий дисбаланс, викликаний масовою загибеллю чоловіків. У повоєнному українському соціумі з'явилися нові прошарки, що вимагали особливого ставлення держави й громадськості. Ідеться, насамперед, про 125 тис. дітей-сиріт, значна частина з яких була безпритульними, хворими, недоїдала, не мала одягу, перебувала поза навчально-виховними закладами.
Ще однією групою населення, яка потребувала спеціальних зусиль влади, стали сотні тисяч інвалідів війни. Під час війни та окупації було пошкоджено та пограбовано 32 930 шкіл, технікумів, вищих навчальних закладів і науково-дослідних інститутів, 19,2 тис. бібліотек та книгосховищ, з яких до Німеччини вивезли понад 50 млн книг. У результаті бойовихдійтанавмисних підпалів постраждало 62 театральних приміщення, 151 музей, 600 стаціонарних кінозалів. Напередодні відходу німецьких військ окупантами здійснювалась евакуа¬ція підприємств до тилу. Спочатку їхнє майно вивозилося у західні області, по¬тім — до Генерального губернаторства, а згодом — до Райху. Так, згідно зі звітом про транспортування вантажів з окупованих східних територій за 1943 р., у ході проведення робіт з “роззосередження” у райхскомісаріаті “Ук¬раїна” та господарській інспекції “Південь” було навантажено та відправлено 7791 вагон із промисловим майном, причому до них було включено велику кількість вагонів із продукцією сільського та лісового господарства, облад¬нанням Вермахту та ін. На лютий 1944 р. було зареєстровано як ті, що надій¬шли до Райху, 5451 вагон, з них 1921 вагон — від групи промисловості, 2955 вагонів — від товариства сировини, 325 вагонів тютюнової сировини від групи тютюну, 150 вагонів нафтової продукції через групу нафти, 100 вагонів через центральний склад. Більша частина цього майна надійшла зі Східної України53.
Від січня 1941 р. до 1 січня 1945 р. населення республіки зменшилос я з 40 млн 967 тис. до 27 млн 383 тис.1 Демографічні зміни такого характеру відбулися внаслідок взаємодії багатьох факторів, зокрема: репресивно-депортаційних акцій радянських органів у 1939—1941 рр. та 1943—1945 рр.; мобілізації значної частини населення чоловічої статі до лав Збройних Сил і їх масової загибелі; евакуації у тилові регіони СРСР на початку війни; загибелі мирного населення в районах бойових дій воюючих сторін; масового знищення оку¬пантами значної кількості цивільного населення та військовополонених; де¬портацій працездатного населення на примусові роботи до Німеччини та під час застосування тактики “випаленої землі” відступаючими загарбниками; високої смертності під час окупації від голоду, виснаження та хвороб; знач¬ного зменшення народжуваності; бойових дій формувань ОУН—УПА та ка¬ральних заходів проти них і населення, яке їх підтримувало, здійснюваних органами НКВС, та ін.
Підсумовуючи викладене, констатуємо: усього безповоротні втрати ук¬раїнців і громадян України інших національностей колишнього СРСР упро¬довж 1939—1945 рр. оцінюються в межах від 8 до 10 млн. У той же час де¬мографічні втрати України внаслідок війни були значно більшими. Згідно з наведеними у книзі “Безсмертя. Книга Пам’яті України. 1941 —1945” дани¬ми, лише із січня 1941 р. до січня 1945 р. вони становили 13 млн 584 тис. осіб202. Але ж сюди не були включені військові втрати під час кровопролит¬них битв останнього етапу боротьби з нацизмом у Центральній Європі, Дале¬косхідна кампанія, в ході яких загинули тисячі воїнів-українців, а також по¬мерлі від ран у перші повоєнні місяці. Так, лише в Далекосхідній кампанії за¬гинуло 12 тис. українців203. В. Косик оцінює загальні демографічні втрати у кількості приблизно 14,5 млн (убиті, померлі від хвороб і голоду, евакуйова¬ні, депортовані, мобілізовані, емігранти, втрати у природному прирості). Для поповнення демографічних втрат воєнного періоду в республіці зна¬добилося більш як 19 років. Загальної довоєнної чисельності населення України у її нинішніх межах на 1 січня 1941 р. — 42,9 млн осіб — було до¬сягнуто тільки в другому півріччі 1960 р.205 Це був один із найбільш негатив-них наслідків війни.


http://vkontakte.ru/id18182352
 
Форум » Навчання » Україна в другій світовій війні » Трагічна доля українського народу у роки війни. (Людські і матеріальні втрати України у війні.)
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz