Все для історика
Середа, 28.06.2017, 23:44
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Радянсько-українське протистояння - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Навчання » Українська революція 1917-1921 » Радянсько-українське протистояння
Радянсько-українське протистояння
EkzorДата: Вівторок, 17.01.2012, 20:17 | Повідомлення # 1
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Репутація: 3
Статус: Offline
Більшовики прагнули перетворити Центральну Раду у ЦВК Рад України. Ідею підтримали багато виконкомів Рад, особливо в Донбасі. Пропагандистська кампанія дійшла до завершення 24 листопада, коли об'єднаний виконком київських Рад робітничих і солдатських депутатів оголосив про скликання Всеукраїнського з'їзду Рад. На з'їзд запрошувалися представники від усіх Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів губернського, міського і повітового рівня, не виключаючи Рад, що перебували під впливом українських партій.
На противагу більшовикам Центральна Рада готувала вибори до Установчих Зборів. Використовуючи політичні методи боротьби за владу в Україні, більшовики не забували про збройну силу. Вони утворили військово-революційний комітет, який став готувати нове повстання у Києві. Та Центральна Рада випередила їх. У ніч на 30 листопада сформована начальником Київського військового округу В. Павленком Перша сердюцька гвардійська дивізія разом з іншими українськими частинами оточила казарми більшовицьких військ, роззброїла їх, посадила в ешелони й вислала в Росію. Одночасно було зроблено спробу кинути на Київ Другий гвардійський корпус. Однак у районі Вінниці його зустрів Перший український корпус генерала П. П. Скоропадського. Конфлікти між українізованими і збільшовизованими підрозділами однієї армії спочатку обходилися майже без крові. Однак поступово протистояння переростало у справжні бої. Вони розгорнулися на Харківщині, зокрема в Сумах, Куп'янську, Вовчанську. І все-таки Раднарком і Центральна Рада поки що не визнавали стану війни між собою. В. І. Ленін розумів, що в українських губерніях радянська влада може утвердитися тільки в тому випадку, якщо збережеться проголошена Центральною Радою Українська держава. Тому в Україні створили єдину партійну організацію під назвою "РСДРП(б) — Соціал-демократія України". Пропозиція об'єднати більшовицькі організації всієї України не припала делегатам до душі. Саме поняття "Україна" було їм чуже.
4 грудня був пред’явлений ультиматум Центральній Раді. Телеграма починалася із заяв про визнання Раднаркомом Української Народної Республіки. Далі, однак, виявлялося, що Раднарком не ставить знака рівності між Центральною Радою і проголошеною нею Українською Народною Республікою. Центральна Рада звинувачувалась в тому, що вона не визнає радянської влади в Україні. Раднарком висував 4 ультимативні вимоги до Центральної Ради: 1. Відмовитися од спроб дезорганізації загального фронту (йшлося про створення Українського фронту). 2. Не пропускати військові частини з фронту на Дон або в інші райони з ворожими Раднаркомові урядами. 3. Пропускати більшовицькі війська на Південний фронт. 4. Припинити роззброєння радянських полків і червоногвардійців в Україні. На рішення ЦР давалось 48 годин, а якщо ЦР цих положень не прийме, то – війна. Усі вимоги Раднаркому були відкинуті. Так почалася українсько-радянська війна, яку більшовики вели від імені створеного 25 грудня 1917 у Харкові свого уряду. В Україні більшовики мали, крім прихильних військових загонів на Західному фронті, запасні полки у містах, також частини червоної гвардії, що набиралися з робітників Харківщини і Донеччини. Однак головну їхню силу становили загони російської червоної гвардії, що наступали з півночі. Цій більшовицькій армії протиставлялось військо Української Центральної Ради, що складалося з малочислених добровольчих частин і куренів Вільного Козацтва. 25 грудня 1917 30-тисячна російська армія під проводом В. Антонова-Овсієнка чотирма групами вирушила з Гомеля і Брянська в Україну. Одночасно у містах Лівобережжя було підготовлене повстання місцевих більшовицьких груп. Одночасно група М. Муравйова, наступаючи з Полтави, захопила Ромодан, а звідти на північ — Бахмач (27.01), де зійшлися 3 російські групи, які під командуванням Муравйова почали наступ на Київ. Українська Центральна Рада для захисту столиці вислала військові частини, сформовані з добровольців. Серед цих частин (разом близько 600 бійців) був і Студентський Курінь, розбитий 4-тисячним більшовицьким загоном у бою під Крутами (29.01.1918). 9 лютого до Києва вступили загони Муравйова. Після укладення Берестейського миру (9 лютого 1918) і домовленості з німецьким і австрійським урядами про звільнення України від більшовицької окупації, українські частини під проводом генерала К. Прісовського і С. Петлюри, разом з німецькими і австрійськими частинами повели успішні бої і звільнили Київ. Упродовж березня-квітня німецькі і австрійські війська звільнили Лівобережну Україну, а військові загони отамана П. Болбочана і В. Сікевича — Крим і Донеччину.


http://vkontakte.ru/id18182352
 
Форум » Навчання » Українська революція 1917-1921 » Радянсько-українське протистояння
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz