Все для історика
П`ятниця, 21.07.2017, 07:36
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Національно-визвольний рух в Греції 1823-1827 рр. - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Навчання » Дипломатична історія Європи в ХІХ ст. » Національно-визвольний рух в Греції 1823-1827 рр. (Лондонська конвенція 6 липня 1827 р.)
Національно-визвольний рух в Греції 1823-1827 рр.
EkzorДата: Середа, 11.01.2012, 22:09 | Повідомлення # 1
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Репутація: 3
Статус: Offline
Національно-визвольна боротьба грецького народу проти османського панування набула особливого поштовху наприкінці 18 — на початку 19 століття: всередині країни до збройної боротьби стало селянство — клефти, поза Грецією утворювались таємні революційні організації. Так, 1814 року в Одесі грецькими патріотами Ніколаосом Скуфасом, Еммануїлом Ксантосом і Афанасієм Цакаловим засноване товариство «Філікі Етерія», яке головним чином і підготувало організоване збройне повстання в Греції. Повстання в Греції розпочалося у другій половині березня 1821 року. Впродовж трьох місяців повстання охопило весь Пелопоннес, частину континентальної Греції, частину островів Егейського моря. Рушійною силою революції було селянство, керівником виступила буржуазія, що тільки починала формуватися. Зібрані в січні 1822 року в Піаду (поблизу Епідавра) Національні збори проголосили незалежність Греції та прийняли демократичну конституцію (Епідаврський органічний статут 1822). Протиріччя між різнорідними силами, які об'єдналися під прапором революції, призвели до двох громадянських війн. У першу громадянську війну (кінець 1823 — травень 1824 року) тісно пов'язані із селянством військові керівники боролися проти кодзабасів — багатих землевласників Пелопоннесу, що вступили у союз із судновласниками острова Ідри. У другій громадянській війні (листопад 1824 — початок 1825 року) виник конфлікт між кодзабасами та судновласниками. У лютому 1825 року на допомогу султану Махмуду ІІ прийшла армія його єгипетського васала під командуванням Ібрагіма-паші, яка спустошили більшу частину Пелопоннесу і разом з турецькою армією 10 квітня (22 квітня) 1826 року опанувала Месолонгіоном. На допомогу грецьким військам прибували іноземні добровольці. В першу чергу, тиск громадської думки, а також протиріччя у, так званому, «Східному питанні» змусили уряди європейських держав втрутитися в грецькі справи. Обрання Національними зборами в Тройзені (квітень 1827 року) Іоанна Каподистрії, колишнього міністра закордонних справ Росії, президентом Греції розцінювалося західноєвропейською дипломатією як свідчення зростання російського впливу. Щоб послабити вплив Росії і зміцнити свої позиції, Великобританія та Франція домоглися укладення з нею Лондонської конвенції 1827 року, за якою три держави зобов'язувались спільно вимагати від турецького уряду надання Греції автономії за умови сплати нею щорічної данини султану. Султан відкинув пропозиції держав, безпосереднім результатом чого стала Наваринська битва 1827, що призвела до знищення турецько-єгипетського флоту об'єднаною ескадрою трьох держав.

http://vkontakte.ru/id18182352
 
Форум » Навчання » Дипломатична історія Європи в ХІХ ст. » Національно-визвольний рух в Греції 1823-1827 рр. (Лондонська конвенція 6 липня 1827 р.)
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz