| Ekzor | Дата: Середа, 04.01.2012, 17:28 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Як свідчать наслідки археологічних досліджень, праці істориків, на сучасній території Середнього Подніпров'я стародавні люди з'явилися в епоху раннього палеоліту. Як і решта народів, що населяли територію нинішньої України, пройшли пізній палеоліт, коли склався антропологічний тип людини розумної; мезоліт, неоліт, коли сформувався первісно-общинний лад; енеоліт, КОЛИ розквітла трипільська культура; бронзовий вік з його найважливішою ознакою переходом від матріархату до патріархату; ранній залізний вік, коли виникає родова община, яка згодом перетво¬рюється на сусідську територіальну общину. Окремі племена об'єднуються в союзи споріднених племен, а з часом зливаються в народність, що називається літописцями, багатьма істориками, як слов'яни, слов'янський народ, протослов'яни, "старі слов'яни" предки українського народу. Тобто, субстратом (основним чинником), виникнення україн¬ського етносу був місцевий (автохтонний) елемент, що почав фор¬муватися в неолітичній добі (новому кам'яному віщ), що тривала від 5000 до 1800 р. до н.е. Основою його було осіле населення, що почало займатися хліборобством, приручило худобу. В результаті еволюційних процесів воно досягло значних результатів у своїй матеріальній культурі.
Середнє Подніпров'я було чи не головною територією, де роз¬квітла ця висока хліборобська культура неоліту. Розвивалася вона від 3500 р. до 1400 р. до н.е. і дістала назву трипільської. На південній Київщині, Черкащині віднайдено понад тисячу значних пам'яток трипільської культури, серед яких унікальні поселення біля сіл Майданецьке та Тальянки Тальнівського району, Доброводи Уманського району Черкаської області. На формування українського етносу населення Середнього Подніпров'я особливий вплив мала смуга території, яка межувала з Чорним морем та лінією заселення слов'ян на межі Степу та Лісостепу, крайніми південними землями якої були нинішні міста Канів та Черкаси, За даними А. Сліцина і В. Сєдова для східних слов'ян ця територія мала етно-визначальні впливи.
Саме через цю смугу пройшло чимало древніх племен, насамперед, кочових з південних земель, а також вихідців з інших територій. Безумовно, їх життя, звичаї, традиції, зв'язки з порубіжним місцевим населенням значною мірою впливали і формування слов'янського етносу.
У трактуванні проблеми етногенезу українського народу, що безпосередньо належить до питання формування населення Середнього Подніпров'я серед вчених-істориків панують, по суті, два погляди: автохтоністичний та міграційний.
Прихильники першого вважають, що визначальну роль в утво¬ренні українського народу, населення Середньої Наддніпрянщини, їх розвитку, відіграли найдавніші мешканці території, які еволю¬ціонували, вбираючи традиції, зміцнюючи спадкоємні зв'язки. Прихильники цієї тези вважають, що для історії українського на¬роду міграційні процеси, переселення не відігравало значної ролі. Яскравим представником цієї течії був В. Хвойка, що розглядав етнічний розвиток середньо-дніпровського населення як єдиний поступовий процес від кам'яного віку до середньовіччя.
Друга частина вчених, навпаки, вважає, що для історії україн¬ського народу вирішальними були міграційні процеси, рух населення. До таких вчених належить О. Шахматов, який виводив початок українського народу з Прибалтики через Подунав'я на Середнє Подніпров'я. Відомі погляди О. Соболевського та М. Погодіна, які вважали, що після монголо-татарської навали населення Середнього Подніпров'я було винищене або витіснене на північно-східні землі і на їх місце прийшли вихідці з Галичини. Сучасні дослідники більш обережні у визначенні своїх поглядів щодо природи населення Середнього Подніпров'я, та все ж змушені схилятися до тієї чи іншої гіпотези»
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
