| Ekzor | Дата: Субота, 24.12.2011, 21:19 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| У XIV-XVI ст. українські землі Волині, Поділля, Київщини, Чернігово-Сіверщини опинилися під владою Великого князівства Литовського (ВКЛ). Литовська доба залишила багаті архіви центральних та місцевих установ. Особливістю державного устрою ВКЛ було зосередження центрального управління в руках великого князя.
Централізація влади у ВКЛ відобразилася на архівах.
Акти, видані від імені великого князя, зосереджувалися в архіві, відомому під назвою
Волинська метрика Литовська метрика (Л М). Характер діловодства великокнязівської канцеля¬рії визначив склад документів ЛМ. Канцелярія встановлювала порядок видавання грамот. Виготовлену грамоту переписували і відпуск ("отпуск") заносили до книги. Далі грамоту передавали писареві для її скріплення. За "скріпою" писаря грамота могла виходити від імені князя без його підпису. Канцлер чи підкан-цлер скріплював грамоту печаткою.
В діловодстві середньовічних установ використовувалися регістри (реєстри) - книги з записом текстів вихідних доку¬ментів, що спричинило розвиток різновидів актових книг, до яких вписували різні документи.
Центральним архівом Речі Посполитої, куди після Люблін¬ської унії (1569) увійшли українські землі, була Коронна метри¬ка (КМ). Ця назва закріпилася за урядово-адміністративними книгами, які вели в Коронній канцелярії. До книг вписували до¬кументи, що виходили з королівської канцелярії: королівські універсали, привілеї шляхетським родам і католицькій церкві, приватноправові акти, конституції, документи зовнішньополі¬тичної діяльності. Для інкорпорованих до Корони Польської воєводств - Волинського, Брацлавського і Київського у Ко¬ронній канцелярії започаткували з серпня 1569 р. окрему групу книг - Руську (Волинську) метрику. Волинська метрика стала структурною частиною КМ. Книги перебували у віданні корон¬ного канцлера, їх вели окремі "руські писарі" Коронної канцелярії.
Крім архівів центральних установ ВКЛ, а згодом Речі Посполитої, існували місцеві архіви, оскільки місцевій владі належала важлива роль в управлінні внутрішніми справами. У вигляді компактних архівних зібрань збереглися судово-адміністративні (актові) книги місцевих замків, Іродів і земств.
Перший Литовський статут 1529 р. лише закріпив існуючу в судах традицію ведення актових книг, які складалися відповідно до категорій судів - гродських, земських, підкоморських.
У Центральному державному історичному архіві України в м. Києві (ЦДІАК) зберігаються книги з канцелярій судів: Володимирських гродського і земського, Кременецьких гродського і земського, Луцьких гродського, земського і підкоморського, каптурового суду Волинського воєводства, а також з судово-ад¬міністративних архівів Київщини та Брацлавщини.
Акти, пов'язані з діяльністю міських урядів (магістратів, ратуш, відклалися в міських архівах. Найціннішу частину магі¬стратських архівів становили привілеї та інші грамоти, які ви¬значали права міста
Таким чином, зміцнення державного управління на україн¬ських землях литовсько-польської доби та розвиток діловодства зумовили формування центральних і місцевих архівів, зростан¬ня їх ролі у суспільному житті.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
