Все для історика
Четвер, 28.03.2024, 14:39
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Господарсько-культурні типи первісного суспільства - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Навчання » Державний екзамен з історії (всесвітня історія, 4 курс) » Господарсько-культурні типи первісного суспільства
Господарсько-культурні типи первісного суспільства
EkzorДата: Четвер, 16.06.2011, 22:22 | Повідомлення # 1
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Репутація: 3
Статус: Offline
Господарсько-культурні типи - комплекси особливості господарства і культури, які складаються історично у різних народів, що перебувають на близьких рівнях соціально-економічного розвитку і що мешкають в східних естественногеографіческіх умовах.
Основні типи:1. Полювання, збиральництво і рибальство. 2.Ручне землеробство (в тому числі і мотичним, без участі тяглової сили) і скотарство. 3.Орне землеробство.
1. Найдавніші форми виробництва. Джерелом існування людей є дикорослі рослини, дикі тварини і рибальство. Це т.зв. привласнюючий тип виробництва. Було відзначено, що це не зовсім так, адже люди виробляли знаряддя для полювання, робили пристосування для рибалки і т.д (Збирачі і мисливці лісів жаркого пояса, Мисливці і збирачі степів і напівпустель, Збирачі, мисливці та рибалки помірного теплого пояса, Мисливці та рибалки північних тайгових лісів, Мисливці лісотундри і тундри, Арктичні мисливці на морського звіра).
2. Особливістю цієї групи слід відзначити більш стійку економічну базу, виникнення додаткового продукту - надлишку, який накопичується: у тваринників це худоба, у хліборобів - зернові культури, а також домашню худобу, птиця та ін У результаті можливе виникнення класових суспільств, відділення ремесла від сільського господарства, виникає майнова нерівність. (Ручні хлібороби жаркого пояса, Ручні землероби і скотарі гірської зони, мотичним хлібороби степів і сухих передгір'їв, Ручні хлібороби лісової зони помірного пояса, Скотарі-кочівники степів і напівпустель, Високогірні скотарі-кочівники, Тайгові мисливці-оленярі, Оленярі тундри).
3. Найважливішою характеристикою цієї групи є використання домашніх тварин як тяглової сили. Продуктивність праці різко зростає. (Орні хлібороби посушливої зони, орні хлібороби вологих тропіків і субтропіків, орні хлібороби лісостепів і лісів помірного поясу)


http://vkontakte.ru/id18182352
 
WARNINGДата: Четвер, 06.06.2013, 10:33 | Повідомлення # 2
Курінний отаман
Група: Користувачі
Повідомлень: 128
Репутація: 1
Статус: Offline
Розглядаючи проблеми, пов'язані з суспільними відносинами ранньородової общини, слід зауважити, що основним соціальним осередком був рід. Він здійснював свою господарську діяльність через родову общину, яка будувалася за родинною ознакою (кровною або шлюбною). Суспільство мисливців і рибалок не знало іншої форми власності на землю, крім спільної власності всієї групи співродичів. Засвідчено також колективне володіння мисливськими загонами, рибацькими човнами і сітками. Окремим особам належали лише індивідуально виготовлені ними знаряддя праці і різні побутові предмети. Рід був верховним власником не лише продуктів колективного полювання чи рибальства, але й будь-якої індивідуальної здобичі.
Основними статевими групами в ранньородовій общині були групи дітей, дорослих жінок і дорослих чоловіків. Поділу суспільства на ці угрупування надавалося велике значення, до того ж дуже важливим вважався віковий рубіж переходу до категорії дорослих, що супроводжувалося урочистими обрядами, відомими під назвою ініціацій (від лат. - посвячення).
Первісна община була общиною рівних, але в умовах жорстокої боротьби за існування цими рівними були лише повноцінні члени виробничого колективу. В ранньородовому суспільстві діяли звичаї умертвління (\"добровільної смерті\") перестарілих співродичів, які втратили працездатність, позбавлялися хворих, ослаблених від голоду, від маленьких дітей, яких неможливо було прогодувати.

Додано (06.06.2013, 10:24)
---------------------------------------------
Для ранньородової общини мисливців, збирачів і рибалок було характерне привласнювальне господарство.
Матеріальна культура пізнього палеоліту (40-36 тис. років тому - XII тис. до н. е.) - це тип примітивно-привласнювального господарства з такими формами, як мисливство, збиральництво і рибальство. Організація господарства передбачала рухливий спосіб життя з постійною зміною місця проживання. Відбувався процес розселення первісної людини по планеті, диференціації форм життєдіяльності та культури. Формувалися виробнича діяльність людини, виробничі функції та трудовий розподіл.

Внаслідок господарського освоєння різних природно-кліматичних зон сформувалися три основних господарсько-культурні типи ранньопервісного суспільства: 1) тропічних збирачів; 2) колективних мисливців відкритих просторів прильодовикової зони (тун-дростепів) Євразії; З) мисливців і збирачів закритих ландшафтів субтропічної та поміркованої зони Середземномор'я і Передньої Азії. Наукою доведено, що перші два типи були тупиковими для визрівання умов відтворювального господарства. На території Середземноморсько-Передньоазійського регіону відбувався господарсько-культурний прогрес, що зумовив умови неолітичної революції. Мисливці та збирачі закритих ландшафтів субтропічної та помірної зон полювали на оленів, косуль, муфлонів, кабанів. Полювання набуло спеціалізованого та переважно індивідуалізованого характеру. Жінки займалися збиральництвом. За археологічними даними вдосконалилася техніка обробки каменю (віджимна ретуш, коли ви-щербинки покривали поверхню виробу). Знаряддя праці диференціюються, кількість їх типів досягла 100. Людина добувала вогонь, будувала зимові та літні типи жител.

Приблизно в XII-X тис. до н. е. у мезоліті відбулися планетарні зміни - перехід від льодовикового періоду (плейстоцену) до сучасних післяльодовикових природно-кліматичних умов (голоцену). Через танення льодовиків і підняття рівня Світового океану змінилися кордони кліматичних поясів і ландшафтних зон берегової лінії. Була порушена екологічна рівновага. Почалася криза існуючих форм життєдіяльності. Людство знаходилося у точці біфуркації.

На території Середземноморсько-Передньоазійського регіону господарсько-культурний тип мисливців і збирачів субтропічної та поміркованої зон з достатнім рівнем індивідуалізації господарського життя став основою формування натурального розвинутого привласнювального господарства мисливців, рибалок і збирачів. Цей тип ранньопервісного суспільства був основою поступу людства, Середземномор'я і Передня Азія - центрами випереджального розвитку. Відбувалося удосконалення знарядь індивідуальної праці. Поширилися мікроліти, з'явилися макроліти. Було приручено собаку. Винайшли лук та стріли, вудки, плетені сіті й тенета. Виник водний транспорт - плоти і човни, видовбані зі стовбурів дерева. З появою знарядь дистанційного використання змінилися форми мисливського господарства. Полювали на нестадних тварин і птахів, що забезпечило постійне добування м'ясної їжі. Зросло значення риболовлі, а також поширилась ловля раків і молюсків. У збиральництві почала розвиватися заготівля продуктів про запас.


У пізньому мезоліті (протонеоліті) екологічні зрушення зумовили розвиток у Середземноморсько-Передньоазійському регіоні двох основних напрямів господарської діяльності: спеціалізованого риболовства та ранніх форм землеробства і тваринництва. На території Близького Сходу через кризу мезолітичного привласнювального господарства (зменшення промислових тварин) відбувся перехід від мисливсько-риболовецько-збиральницької господарської системи до риболовецько-збиральницько-мисливських господарських комплексів із спеціалізованим сітково-човниковим рибальством. Збільшилося значення використання харчових ресурсів водоймищ і спеціалізованого збиральництва, зокрема диких злаків. Населення концентрувалося на берегах річок, озер і морів, що сприяло осілості. Зростали його чисельність і густота. Такий тип господарства сформувався упродовж X-VIII тис. до н. е.

Освоєння європейської території було пов'язане з мисливсько-риболовецько-збиральницькою господарською системою. Стаціонарні поселення суспільств спеціалізованого рибальства виникли приблизно у VІІІ-VІІ тис. до н. е. На територіях, де були сприятливі умови, воно залишалися основою господарського життя упродовж декількох тисячоліть. На територіях із обмеженими харчовими ресурсами водоймищ в умовах зростання кількості населення почалися криза суспільств рибальської спеціалізації та процес переходу до ранніх землеробства і тваринництва, формування землеробсько-тваринницьких суспільств.

Лише криза традиційного привласнювального господарства змушує людей переходити до землеробства і тваринництва. Якщо суспільства привласнювальної економіки живуть за рахунок природи, то суспільства відтворювального господарства вступають у співробітництво з нею. Розвиток ранньоземлеробсько-тваринницьких форм господарювання заклав основи цивілізаційного процесу1.

У ранньопервісному суспільстві першою соціальною і господарською одиницею була родова кровноспоріднена община. Загальна чисельність коливалася в межах 25-50 осіб з нестійкими сімейними групами. У мисливців відкритих просторів загінний характер полювання передбачав спільні трудову діяльність і права на здобич. Це зумовлювало домінування громади і повільне формування сім'ї як господарської одиниці. На побутовому рівні існував статево-віковий розподіл функцій. Внаслідок міжобщинних зв'язків формувалися протоетноси2.

Додано (06.06.2013, 10:33)
---------------------------------------------
пізній палеоліт: 35-10 тис. р. до н.е.
мезоліт тривав від 10 тис. до 7 тис. років до н. е.

 
Форум » Навчання » Державний екзамен з історії (всесвітня історія, 4 курс) » Господарсько-культурні типи первісного суспільства
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz