Ekzor | Дата: П`ятниця, 27.05.2011, 00:40 | Повідомлення # 1 |
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| СОЦІАЛЬНА ІСТОРІЯ — дослідницький напрямок в сучасній історичній науці, який виник внаслідок спроб досягти певного теоретико-методологічного синтезу історії та соціології (див. Соціологія і історія). Предмет С.і. — історія суспільства та історія соціальних структур, процесів та явищ. С.і. об'єднує дуже широкий спектр досліджень найрізноманітнішої тематики, спільним для яких є погляд на історію з соціальної та соціокультурної точки зору. У 1950-ті рр. формується як самостійний історіографічний напрям "Нова соціальна історія", яка виникає як опозиція історії політичній, "подієвій". У сучану добу представники "Нової С.і." намагаються використовувати методологічний інструментарій різних суспільних наук, внаслідок чого виникають більш специфічні субдісципліни — мікроісторія, історія повсякденності, історична соціологія, гендерні дослідження та ін. (див. Антропологія історична, постмодернізм в історичній науці). Об'єктом вивчення стають як життя сільських громад та робітничих поселень, історія конкретних соціальних явищ — дитинства, хвороб, смерті, насильства, так і цивілізаційні "процеси великої тривалості" ("longue duree"), величезні територіальні і часові простори, масові соціальні рухи. Найвідоміші представники "Нової С.і." — Ф.Бродель, Е.Хобсбаум, Ч.Тіллі, П.Стірнз, А.Гуревич. Величезний вплив на формування «нової соціальної історії» в Англії надали роботи Е. Томпсона, К. Хілла, Е. Хобсбоума Дж. Рюде, Р. Хілтона, і не тільки їх конкретні дослідження, але і теоретико-методологічні статті, а також критичні огляди і величезне число рецензій на роботи соціальних істориків. В американській ж історіографії, і особливо в медієвістиці, навпаки, вплив французької «нової соціальної історії» було і залишається визначальним. З-поміж інших чинників, що додали характерні риси соціальної історії в Англії, слід назвати сильні, вікові традиції різних шкіл локальної історії та історичної географії. У ході дискусій 70-х-початку 80-х років, що носили, як правило, міжнародний характер 10, було виявлено різні тенденції в розумінні предмета та змісту соціальної історії. Одні дослідники, розглядаючи соціальну історію як проміжну область між економічною і політичною історією, обмежували її завдання вивченням соціальної структури у вузькому сенсі слова, тобто дослідженням історії соціальних осередків, груп, інститутів, рухів (так звана соціально-структурна історія). Інші прагнули осягнути людське суспільство в його цілісності, досліджуючи соціальні зв'язки між індивідами. Літ.: Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм; Социальная история: проблема синтеза // Социальные и гуманитарные науки; Хобсбаум Э. Век революции. Век капитала. Век империи;
http://vkontakte.ru/id18182352
|
|
| |