Все для історика
П`ятниця, 29.03.2024, 05:59
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Теорія культурно-історичного синтезу А. Берра. - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Навчання » Сучасна історіографія зарубіжних країн » Теорія культурно-історичного синтезу А. Берра.
Теорія культурно-історичного синтезу А. Берра.
EkzorДата: Четвер, 26.05.2011, 20:11 | Повідомлення # 1
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Репутація: 3
Статус: Offline
У 1924 р. Берр ініціював створення і очолив крупний міжнародний науковий проект — Міжнародний центр синтезу, який об’єднав відомих вчених і політичних діячів, котрі намагалися розробити комплексний погляд на складні суспільні проблеми сучасності з урахуванням їхнього історичного підґрунтя (видавав журнал “Часопис синтезу”). Центр, який поділявся на секції, в тому числі й секцію історичного синтезу, влаштовував наукові семінари, на які з’їжджалися відомі вчені різних галузей знання з багатьох країн і обговорювали проблеми суспільства, життя, наук. Метою обговорень було поєднання методів різних наук у дослідженні визначеної проблеми.
Результатом організаційної роботи Берра було видання великої 100-томної серії монографій під загальною назвою “Еволюція людства. Колективний синтез” (до 1954 р. вийшло 80 томів, написаних провідними вченими світу). Задум Берра полягав у тому, щоб історія стала такою ж суворою наукою, як математика або фізика. Для цього, на його думку, слід було інтеґрувати історію з іншими науками, взяти на озброєння їхні методи. Як наука, історія не повинна займатися дослідженням одиничних подій та явищ,- зазначав вчений,- їй необхідно прагнути розробляти “загальне” і “спільне”, яке властиве не окремим індивідам або інституціям, а складним явищам і масовим процесам. Наукова історія можлива тільки у результаті синтезу традиційної історії і філософії історії, поєднання джерелознавчого аналізу з філософською рефлексією (емпірії і теорії). Погляди на історичну науку Берр виклав у багатьох працях, зокрема, “Майбутнє філософії. Нарис синтезу знань, заснованого на історії” (1897), “Синтез в історії. Критичний і теоретичний досвід” (1911), “Традиційна історіографія й історичний синтез” (1935). У них він поставив завдання подолати традиційну описовість історіографії, надати їй наукового характеру. З цією метою історія повинна зблизитися з іншими науками про суспільство — соціологією, географією, антропологією, біологією, психологією тощо. Серед інших наук Берр виокремлював психологію, підкреслюючи, що вона є синтезом свідомості і впливу на неї соціального середовища та біологічної еволюції організму. Через поведінку і соціальні дії людей “проглядають” закони історії, які проявляються у суспільному житті і дозволяють задовільно пояснювати минуле, з’ясовувати причини тих чи інших масових явищ.
Теорія «культурно-історичного синтезу» (в усякому разі зовні) не була спрямована проти марксизму, головними своїми супротивниками Берр вважав прихильників «фактологічної історії» Ш.-В. Ланглуа (1863-1929) і Ш. Сеньобоса (1854-1942). Об'єктивно ж весь задум побудови «глобальної історії» з урахуванням «культурно-історичного синтезу» протистояв не стільки позитивистскому напрямку, скільки історичного матеріалізму. Широко пропагуючи свої ідеї, Берр з самого початку сумнівався у можливості їх повної реалізації. У 1953 р. він визнав, що теорія «культурно-історіческог про синтеза» не була ні повністю виконана, ні навіть серйозно обговорена.


http://vkontakte.ru/id18182352
 
Форум » Навчання » Сучасна історіографія зарубіжних країн » Теорія культурно-історичного синтезу А. Берра.
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz