Релігійний рух Маздакітів в державі Еран- Шахр - Форум
Все для історика
Середа, 07.12.2016, 11:31
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Релігійний рух Маздакітів в державі Еран- Шахр - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Навчання » Історія Азії та Африки в середні віки » Релігійний рух Маздакітів в державі Еран- Шахр
Релігійний рух Маздакітів в державі Еран- Шахр
DANTEДата: П`ятниця, 31.05.2013, 13:43 | Повідомлення # 1
Ремісник
Група: Користувачі
Повідомлень: 56
Репутація: 1
Статус: Offline
.  Заправління Кавада (488 - 531) в імперії був повністю придушений сепаратистський
опір аристократії і відновлена повна централізація - але якою ціною! Ідейною
основою владного терору стали демагогічні проповіді колишнього зороастрійського
жерця Маздака, вчення якого Кавад використав, щоб не стати безсилою маріонеткою
своїх вельмож. Погляди, що їх пропагував єретик-проповідник Маздак (? -528), не відзначалися оригінальністю. Він також вважав наш світ поганим, але
причину такого неподобства ідеолог-новатор убачав у тому, що люди кинули
суспільні справи на самоплив, жили як живеться, а не як радить висока наука.
Маздак учив, що анархічність і відсутність теоретичного підгрунтя людського
життєустрою є причиною усіх бід, і закликав перебудувати буття суспільства на
наукових засадах, тобто спочатку накреслити схему ідеального суспільства, а
потім примусити людей за нею жити. Методом досягнення цієї мети жрець-теоретик
вважав агітацію і насильство проти непокірних.Щодо схеми ідеального життя, то Маздак також не відзначавсявеликою оригінальністю: він заявив, “що бог послав на землю засоби для
існування з тим, щоб люди поділили їх між собою порівну, щоб кожен мав лише
свою частку; проте люди почали поводитися несправедливо один до одного,
прагнути до зверхності; сильний пригнічував слабкого і захоплював його їжу та
майно. Необхідно взяти майно у багатих і віддати бідним, так, щоб у всіх було
порівну”6. Заодно Маздак пропонував скасувати інститут шлюбу, оголосивши
спільними жінок та дітей. Останнє дуже сподобалося шаханшаху Каваду, який був
“охочим до жінок, задивлявся на них. Це вчення йому полюбилося, він прийняв
його і надав йому міцну підтримку, так що воно відкрито поширилося, й кожен
незаможний забирав у іншого його майно, також відбирав жінку і тримав при собі
скільки бажав”7.Популістський принцип “зрівнялівки” забезпечив Маздакушироку підтримку серед не переобтяжених майном низів, а узаконена сексуальна
розпуста сподобалася “нерозумним молодикам” і Каваду, який до того ж мріяв
руками маздакітів винищити неугодних впливових вельмож. Маздак став
вазург-фрамадаром (“великим розпорядником” - прем'єр-міністром) Еран-шахру,
другою після шаха людиною в державі. Його вчення панувало в країні 40 років
(488 - 528), аж доки не поставило Іран перед катастрофою внаслідок
господарського краху, занепаду моралі і внутрішнього терору маздакітів, які
грабували й убивали незгодних, знущалися з жінок і дівчат.Спробою припинити жахливий соціальний експеримент ставзаколот 496 р., коли двірцева верхівка ув'язнила Кавада й посадила на престол
його брата Дьямаша. Але Маздак врятувався, а Кавад утік з полону. Й цього разу
йому знову допоміг шурин-тесть - ефталітський владика (Кавад одружився на його
дочці, тобто своїй племінниці). Ефталітська інтервенція 499 р. повернула Каваду
престол, і все почалося спочатку. Дьямаша осліпили, заливши очі киплячим жиром.Повний розвал в економіці, повна незахищеність людини передтерором бандитів-люмпенів, моральний занепад, зникнення інститутів сім'ї і
власності - ось що приніс маздакізм Ірану. “Маздак, син Бамдада, був дияволом у
подобі людини, гарний обличчям, але з чорною душею, приємної зовнішності, але з
мерзенними намірами, солодкий на словах, але гіркий на ділі”8, - писав про
нього середньовічний ісламський філолог Абу Мансур ас-Са'алібі.Описания других сасанидских праздников свидетельствуют отом, что зороастрийцы в то время были такими же веселыми и искренне набожными,
как и средневековые христиане. Однако их угнетало все увеличивавшееся бремя
религиозных обязанностей, рост численности священнослужителей, возраставшие
требования даров и поборов. В то время зороастрийская церковь стала крупным
земельным собственником, принадлежавшие ей обширные площади обрабатывались
рабами и крестьянами, и порой в глазах низов алчный зороастрийский чиновник
мало чем отличался от жадного феодала.Принимая это во внимание, и следует оценивать успех,сопутствовавший маздакитскому движению к концу V в. н.э. Вождь движения,
Маздаки-Бамдад, усвоил, по-видимому, учение предшествовавшего религиозного
проповедника – он распространял веру, много заимствовавшую у манихейства. Идеи,
провозглашавшиеся Маздаком, безусловно, напоминали своим пессимизмом и
аскетическими чертами учение Мани и были такими же добрыми и нравственными.
Человек не должен убивать себе подобного, есть мясо, но он обязан способствовать
возрастанию света над тьмой в мире доброты, терпимости и братской любви. В
целях большего братства, для уменьшения причин жадности и зависти, Маздак
добивался общности имущества, к которому, как утверждают клевещущие на него
критики, причислял и женщин.Вопреки зороастрийским воззрениям на духовное равенствомужчин и женщин, по сасанидским законам, женщины действительно считались
принадлежащими своему ближайшему родственнику-мужчине – отцу, мужу, брату или
сыну; маздакитское требование общности женщин, возможно, возникло первоначально
из желания бедноты освободить своих дочерей и сестер, которые забирались
(вероятно, часто насильно) в число жен больших семейств, содержавшихся царями и
знатью.Стремление крестьян и ремесленников к справедливости и кнекоторому облегчению финансового бремени (потому что именно они являлись
главными плательщиками налогов, а жрецы и знать освобождались) по большей части
и объясняет то, что Маздака поддерживал народ. Среди зажиточных слоев населения
в то время существовало, по-видимому, какое-то течение в сторону аскетизма
вместо более здравой зороастрийской морали. Проповеди самого Маздака были к
тому же, наверное, убедительными, и он завоевал расположение сына Пероза Кавада
I, подобно тому как Мани добился благосклонности Шапура I.Пероз погиб в 484 г. н.э. в сражении с эфталитами, а в 488г. на престол вступил Кавад. Ранее он провел два года заложником в плену у
эфталитов, и предполагается, что жизнь среди кочевников с ее относительной
независимостью и равенством предрасположили его благосклонно отнестись к
предложениям Маздака провести в Иране социальную реформу, которая придала бы
империи силы сопротивляться грозным врагам.Большая часть знати и видных представителей духовенства,разумеется, яростно противилась новому движению, и Маздак фигурирует в
пехлевийских сочинениях как главный еретик. Его учения пользовались, однако,
достаточной популярностью. В стране отмечались случаи захвата имущества и увода
(или освобождения) женщин. Но государственная власть сумела объединить свои
силы, движение было целиком подавлено, а сам Кавад низложен в 494 г., и вместо
него воцарился его брат Замасп. Кавад бежал к эфталитам, которые помоглиему
вернуть престол, но он прекратил поддерживать Маздака и назначил своим
наследником не старшего сына – Кауса, принявшего новую веру, а своего третьего
сына – Хосрова, заслужившего титул Аноширван, то есть «[Обладающий] бессмертной
душой», за его решительную защиту государственной религии. В конце своего
правления, в 528 г. н.э., Кавад разрешил Хосрову устроить пир, будто бы в честь
Маздака, закончившийся убийством пророка и многих его последователей.
Фактически движение было подавлено, но воздействие его продолжало ощущаться в
различных странных сектах, возникавших в период принятия ислама.
 
Форум » Навчання » Історія Азії та Африки в середні віки » Релігійний рух Маздакітів в державі Еран- Шахр
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz