| DANTE | Дата: П`ятниця, 31.05.2013, 13:40 | Повідомлення # 1 |
|
Ремісник
Група: Користувачі
Повідомлень: 56
Статус: Offline
| Юридичним актом, який остаточно затвердив легітимний статус та внутрі шню структуру традиційної японської державності в умовах
самурайсько-диктаторського режиму Камакурського сьогунату, можна вважати кодекс
“Дзьоей сікімоку” (1232), який після силового придушення останніх залишків
опозиційно-аристократичного опору куге закріпив у традиціях кланової ріцурьо
кокка комплекс законодавчих перетворень, що їх пережила Японія після повалення
тайрівської диктатури: запровадження посад сьогуна й сіккена, розмежування
їхніх повноважень з повноваженнями тенно й інсея, створення воєнізованого
центрального уряду мілітаризованої владної вертикалі на місцях (включаючи їхні
повноваження) тощо. Зміцненню системи легітимної військово-самурайської
диктатури Камакурського бакуфу сприяли також вдалі політико-юридичні кроки
сіккенів Ходзьо щодо профілактики можливих антидиктаторських виступів у
майбутньому, серед яких варто виділити госекке (розподіл на п’ять гілок) дому
Фудзівара та штучне утворення двох династичних гілок в імператорській родині,
що убезпечило сіккенівський режим від загрози можливої єдності
проімператорських сил.
В умовах комплексної юридичної захищеності,воєнно - політичного розгрому або роз'єднання конкурентів, силового придушення
корупції й злочинності та пов’язаного з цим культурно-господарського піднесення
Камакурський сьогунат довів життєздатність системи легітимної мілітарної
диктатури в тогочасній Японії, проте ряд факторів не дозволив сіккенівському режиму
набути статусу стабільної військово-самурайської диктатури. До таких чинників
можна віднести категоричну неготовність визнати існуючі порядки легітимними з
боку суттєвої частини куге і навіть деяких самурайських кланів (оскільки їх
Ходзьо юридично позбавили навіть надії на високі владні перспективи),
недостатню правову аргументованість силового розколу роду тенно, а також крайню
заплутаність державної диктаторської машини, що була наслідком юридичної
неможливості її кардинального спрощення без порушення правових настанов ріцурьо
кокка (оскільки останнє загрожувало б Ходзьо ще більшими політичними
неприємностям). Останнім фактором, який завдав смертельного удару Камакурському
сьогунату, стала його виснажлива боротьба з монгольськими агресорами. І хоча перемога,
здобута над інтервентами, що намагалися вдертися на острови у 1274 та 1281 рр.,
довела високу обороноздатність Камакурської Японії, наслідком цього двобою
виявилося привнесення в усталену систему мілітарної диктатури руйнівних
тенденцій, які спричинили спочатку занепад, а потім і крах першого сьогунату.
До таких чинників належали: виснаження в умовах зростаючих воєнних видатків
місцевої економіки, розвал системи дрібного й середнього землеволодіння при
постійно зростаючих податках, надмірне розшарування серед бусі, порушення
субрегіональної рівноваги в країні, посилення позицій сінтоїзму в системі
ідеологічного життя японського суспільства та пов’язане з цим відродження
політичних позицій імператорського роду та кланів придворної аристократії, ворожих
до бакуфу.
|
| |
| |
Головна 
